Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Фізичні особи - платники податків обліковуються податковим органом у відповідному Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. Названий реєстр формується на основі запровадженого Законом від 22 грудня 1994 року № 320/94 «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів». Метою створення Державного реєстру, зокрема, є повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі.

Однак, враховуючи релігійні переконання окремих громадян, передбачено право відмови від прийняття податкового номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків). У такому випадку платник повідомляє про це орган державної податкової служби, який повинен обліковувати його за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта. Про це робиться відмітка у паспорті особи.

Документи, що подаються платниками податків для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.

Фізичні особи - підприємці обліковуються у якості самозайнятих осіб (ст. 65 Податкового кодексу України). Окрема категорія самозайнятих осіб - це фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, тобто діяльність, пов'язану з участю фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності. До цієї діяльності відносять також діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів тощо. Особливістю незалежної професійної діяльності є те, що такі особи не можуть бути підприємцями та не мають більше одного найманця-працівника. Проте це не означає, що названі особи не можуть бути підприємцями - можуть, якщо це прямо не заборонено законом.

 Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 65 Облік самосійних осіб Податкового Кодексу України. Взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

У відповідності з ч. 3 ст. 65 Податкового Кодексу України для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

 Згідно з ч. 5 ст. 65 Податкового кодексу України – взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).

Документи, які подаються для державної реєстрації фізичної особи – підприємця

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:

  1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;

  2) заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника;

  3) нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;

  4) договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім’ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України "Про фермерське господарство.

Також є можливість заповнити відповідну заяву онлайн через Реєстраційний портал за посиланням – https://online.minjust.gov.ua. Щоправда, для цього має бути попередньо оформлений електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Також є необхідність у обранні коду запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України

КВЕД – це Класифікатор видів економічної діяльності. Відповідно до нього визначається діяльність, якою буде займатися підприємець. Кількість видів, які можна обрати одночасно – необмежена, але обмеженою є реєстраційна форма, якщо вона у паперовому вигляді. У будь-якому разі, додати необхідні види діяльності можна пізніше.

 Слід дуже уважно поставитися до вибору діяльності згідно КВЕД, адже зайняття іншим видом діяльності, ніж той, що був обраний, тягне за собою настання негативних наслідків, зокрема – перехід на іншу систему оподаткування чи підвищення ставки податку.

За бажанням заявника, можна відразу подати і заяви про обрання спрощеної системи оподаткування чи про реєстрацію як платника ПДВ.

Після того як здійснено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідних органах Центру надання адміністративних послуг відповідного населеного пункту за місцем постійного проживання особи, здійснюється внесення її до Державного реєстру та протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів на підтвердження видається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.  Відповідними органами Центру надання адміністративних послуг відповідного населеного пункту, який здійснював державну реєстрацію направляється інформація про фізичну особу-підприємця до відповідних органів населених пунктів Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби відповідного населеного пункту.

Постановка на облік новостворених підприємців здійснюється протягом 2-х робочих днів з дати отримання органом ДФС від держреєстратора реєстраційної карти та заяви про обрання спрощеної системи оподаткування. Якщо підприємець спочатку планує працювати за загальною системою оподаткування, ніяких заяв до податкової служби подавати не потрібно. Якщо ФОП під час реєстрації не подавав заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, можна подати відповідну заяву до ДФС особисто чи в електронній формі. Також новоствореному підприємцю до початку отримання прибутку необхідно зареєструвати в податковій Книгу обліку доходів.

Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України  від 16.09.2013  № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» для того, щоб зареєструвати Книгу необхідно виконати наступні кроки: прошнурувати та пронумерувати Книгу; заповнити титульний аркуш Книги. Треба зазначити: прізвище, ім’я, по-батькові повністю, ідентифікаційний номер, податкову адреса (місце проживання); заповнити відповідну заяву (у довільній формі) на ім’я начальника ДФС, де підприємець перебуває на обліку, та подати книгу до органу ДФС за основним місцем обліку; дочекатися поки орган ДФС безплатно реєструє Книгу. На ній мають бути проставлені підпис керівника або заступника органу ДФС, скріплений печаткою. Як правило, реєстрацією КОДВ займається прикріплений до платника податку податковий інспектор. Строки такої реєстрації невизначені, але на практиці це складає 2-3 робочих дні.  Аркуші Книги рано чи пізно закінчуються і нова Книга знову підлягає реєстрації. Підприємець має обов’язок зберігати Книгу протягом 3-х років після закінчення звітного періоду, у якому було здійснено останній запис. Без реєстрації дані, які внесені до КОДВ, по-перше, є недійсними. По-друге, накладається штраф 510 грн, а за повторне порушення – 1020 грн (ст. 121 ПКУ).

У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» розділу VІ  Взяття на облік за основним місцем обліку самозайнятих осіб:

ч. 6.4 Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи - підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі за формою

N 7-ОПП.

ч. 6.5. Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу - підприємця взято на облік.

Податковим номером платника податків фізичної особи – підприємця є: реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті.

І нарешті завершальна дія для ФОП – це відкриття банківського рахунку, в будь-якому банку України.

Куди звернутися

Взяття на податковий облік фізичної особи-підприємця здійснюється після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем. Їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації її як платника податку.

Вартiсть

Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця здійснюється безоплатно.

Строки розгляду питання

Взяття на податковий облік фізичної особи – підприємця проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.

Пiдстави для вiдмови

Контролюючий орган не відмовляє ФОП у взятті на податковий облік, адже для її реєстрації не потрібно надавати відповідні документи, як наприклад для реєстрації самозайнятої особи.

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:

  •   наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
  •   коли документи подані за неналежним місцем обліку;
  •   коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
  •   коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
  •   неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття її на облік.

Взяття на облік фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, здійснюється за місцем постійного проживання такої особи.

Для взяття на облік така фізична особа, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

  •   заяву за формою № 5-ОПП;
  •   копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;
  •   копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який займається адвокатською діяльністю індивідуально;
  •   копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Мін'юсті України за формою, що відповідає додатку

7 до Положення № 86/5, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно здійснювати судово - експертну діяльність;

  •   копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого структурним підрозділом Мін'юсту України, який забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства, якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

При поданні пред'являється оригінал зазначених документів.

Податкові органи відмовляють в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у таких випадках:

  •   наявність обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
  •   подання документів за неналежним місцем обліку;
  •   документи не відповідають установленим вимогам, подані не в повному обсязі або зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
  •   фізичну особу вже взято на облік як самозайняту особу;
  •   неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

Після взяття на облік фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою № 4-ОПП, у якій перед прізвищем, ім'ям та по батькові такої особи обов'язково зазначається вид професійної діяльності, наприклад «приватний нотаріус», «адвокат» тощо.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах ДПС як фізична особа — підприємець з ознакою того, що здійснює незалежну професійну діяльність.

У такому випадку фізична особа зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до ДПІ за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.