Біометричний контроль іноземців

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

НОРМАТИВНО – ПРАВОВА БАЗА

Сутність поняття біометричного контролю в Україні

Біометричний контроль – система фіксації всіх біометричних даних особи (включно із відбитками пальців та цифровою фотографією) у пунктах пропуску через державний кордон нашої країни.

Біометрія - це система розпізнавання громадян по одній і більше фізичним рисам з метою ідентифікації і контролю доступу. До біометрії відносяться відбитки пальців, сітківка ока, ДНК, розпізнавання особи. Біометричні дані (параметри) - відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване зображення обличчя. Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.

Фіксація біометричних даних на кордоні — це процедура перевірки біометричних даних іноземців та осіб без громадянства, що здійснюється Державною прикордонною службою України в пунктах пропуску через державний кордон України. Це одна із підсистем відомчої автоматизованої системи прикордонного контролю з метою забезпечення національної безпеки України. 30 серпня 2017 року видано Указ Президента України № 256 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 10 липня 2017 року «Про посилення контролю за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержання ними правил перебування на території України» де вказано, що з 1 січня 2018 року у пунктах пропуску через кордон (пунктах контролю, КПВВ з ТОТ АРК) здійснюється фіксація біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час прикордонного контролю.

Процедура фіксації біометричних даних на кордоні

Обов'язкову фіксацію біометричних даних застосовують у відповідності до визначеного МЗС переліку 70 країн, у тому числі Російської Федерації, які віднесено до категорії ризику, це: 1.Алжирська Народна Демократична Республіка, 2.Республіка Ангола, 3.Ісламська Республіка Афганістан, 4.Народна Республіка Бангладеш, 5.Республіка Бенін, 6.Республіка Ботсвана, 7.Буркіна-Фасо, 8.Республіка Бурунді, 9.Соціалістична Республіка В’єтнам, 10.Габонська Республіка, 11.Ісламська Республіка Гамбія, 12.Кооперативна Республіка Гайана, 13.Республіка Гана, 14.Гвінейська Республіка, 15.Республіка Гвінея-Бісау, 16.Республіка Екваторіальна Гвінея, 17.Незалежна Держава Папуа-Нова Гвінея, 18.Республіка Джибуті, 19.Держава Еритрея, 20.Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, 21.Арабська Республіка Єгипет, 22.Єменська Республіка, 23.Республіка Замбія, 24.Республіка Зімбабве, 25.Республіка Ірак, 26.Ісламська Республіка Іран, 27.Хашимітське Королівство Йорданія, 28.Республіка Кабо-Верде, 29.Республіка Камерун, 30.Республіка Кенія, 31.Киргизька Республіка, 32.Союз Коморських Островів, 33.Республіка Конго, 34.Демократична Республіка Конго, 35.Корейська Народно-Демократична Республіка, 36.Республіка Кот-д’Івуар, 37.Королівство Лесото, 38.Республіка Ліберія, 39.Ліванська Республіка, 40.Держава Лівія, 41.Ісламська Республіка Мавританія, 42.Республіка Мадагаскар, 43.Республіка Малаві, 44.Республіка Малі, 45.Королівство Марокко, 46.Республіка Мозамбік, 47.Республіка Намібія, 48.Республіка Нігер, 49.Федеративна Республіка Нігерія, 50.Ісламська Республіка Пакистан, 51.Палестина, 52.Російська Федерація, 53.Республіка Південний Судан, 54.Республіка Руанда, 55.Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, 56.Королівство Свазіленд, 57.Республіка Сенегал, 58.Сирійська Арабська Республіка, 59.Федеративна Республіка Сомалі, 60.Республіка Судан, 61.Республіка Сьєрра-Леоне, 62.Республіка Таджикистан, 63.Об’єднана Республіка Танзанія, 64.Тоголезька Республіка, 65.Королівство Тонга, 66.Туніська Республіка, 67.Республіка Уганда, 68.Центральноафриканська Республіка, 69.Республіка Чад, 70.Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка. Щодо решти іноземців фіксація біометричних даних у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється за результатами аналізу та оцінки ризиків.

Особа, що підпадає під список семидесяти країн категорії ризику може перетнути державний кордон України трьома способами:

  • подати попереднє повідомлення про те, що вона збирається в Україну;
  • безпосередня фіксація даних на кордоні, біометричного паспорта або біометричних даних;
  • фіксація людини в місці, де вона планує перебувати.

Фіксація біометричних даних іноземців та осіб без громадянства здійснюється під час їхнього в’їзду в Україну та проходження прикордонного контролю в пунктах пропуску/контролю через державний кордон, контрольних пунктах в’їзду-виїзду уповноваженими службовими особами підрозділів охорони державного кордону, які виконують обов’язки у прикордонному наряді «Перевірка документів» та проводять стандартну перевірку документів (відповідно до Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 05.06.2012 № 407, зареєстрованим 27.06.2012 в Міністерстві юстиції України за № 1083/21395).

Місцями фіксації біометричних даних визначено пункти пропуску через державний кордон:

  • на лінії паспортного контролю; у транспортних засобах закордонного прямування;
  • у місцях стоянки транспортних засобів закордонного прямування;
  • в службових приміщеннях Державної прикордонної служби України);
  • поза пунктами пропуску (у місцях для проведення контролю осіб;
  • у спеціально визначених зонах контролю на території морських (річкових) портів, риболовецьких підприємств, причалах (пристанях), в службових приміщеннях Держприкордонслужби України.

Співробітники Держприкордонслужби фіксують за допомогою рідера відбитки 4 або 5 пальців правої руки громадянина, що в'їзджає в Україну або виїджає з України. Далі інформація надходить до підсистеми обробки біометричних даних за кількома базами даних — МВС, СБУ. Крім того, через міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему «Аркан» вона надходить до Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України. Також вони здійснюють перевірку паспортних документів іноземців, в тому числі за базами Інтерполу у 126 пунктах пропуску. У разі відмови іноземцем (особою без громадянства) від сканування відбитків пальців з такими особами проводиться контроль другої лінії, за результатами якого приймається рішення щодо пропуску (не пропуску) через державний кордон. При повторному перетині кордону особою здійснюватиметься процес її ідентифікації. Відповідно, інспектор переглядає чи здавала людина свої біометричні дані. У разі не співпадіння даних таку особу буде направлено на додатковий контроль для з'ясування обставин. Відповідно до пунктів 4, 5 статті 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено категорії іноземців та осіб без громадянства, які звільняються від фіксації біометричних даних. Це насамперед глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, особи, які не досягли 18-річного віку, круїзні туристи, члени екіпажів транспортних засобів, дипломатичний персонал, посадові особи міжнародних організацій та інші особи, перелік яких є вичерпним.

Визначення Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства

Відповідно до Положення про національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 року № 1073 національна система біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства - це автоматизована система, створена в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, за допомогою якої забезпечується встановлення особи іноземця та особи без громадянства, які в’їжджають в Україну, виїжджають з України, здійснення контролю за додержанням ними правил перебування на території нашої держави та виконання суб’єктами національної системи повноважень та завдань, визначених Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

Біометрична ідентифікація - здійснення пошуку за принципом “один до багатьох” шляхом розпізнавання і зіставлення одного або двох біометричних даних (параметрів) особи з біометричними даними (параметрами) осіб у відомчих інформаційних системах суб’єктів національної системи.

Біометрична верифікація - здійснення пошуку за принципом “один до одного” між біометричними даними (параметрами), отриманими від особи в даний момент, і біометричними даними (параметрами), наявними у відомчих інформаційних системах суб’єктів національної системи. Для біометричної ідентифікації особи потрібна інформація про дату народження, стать, місце народження, паспортний документ, біометричні дані, перетинання державного кордону та інші відомості. Доступ до інформації національної системи надано уповноваженим посадовим і службовим особам Державної міграційної служби, Держприкордонслужби, Нацполіції, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ, Служби безпеки україни та інших визначених документом відомств із використанням електронного цифрового підпису. Функціонування національної системи забезпечує Державна міграційна служба, а запроваджена вона з 1 січня 2018 року. Обробка персональних даних у національній системі, у тому числі їх зберігання, здійснюється з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.