Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:41, 30 січня 2024, створена Olha.hlechyk (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Підстави звільнення

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії може бути розірваний керівником, зокрема, у випадку ліквідації підприємства (установи, організації) (пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України).

Порядок звільнення

Після прийняття рішення про ліквідацію підприємства (установи, організації) керівник зобов'язаний не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення письмово під розпис повідомити кожного працівника про наступне вивільнення (частина перша статті 492 Кодексу законів про працю України).

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (частина друга 492 Кодексу законів про працю України).

Якщо на підприємстві утворено первинну профспілкову організацію, керівник підприємства зобов'язаний за 3 місяці до проведення звільнення надати первинній профспілковій організації інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілкою про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Важливо!

Норми законодавства не передбачають виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював (абзац шостий пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

В день звільнення керівник підприємства повинен видати належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення та провести з працівником остаточний розрахунок, що включає:

  1. заробітну плату за фактично відпрацьований час;
  2. грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки;
  3. вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 Кодексу законів про працю України) (працівникам, віднесеним до категорій 1, 2 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і до категорії 3 із числа учасників, виплачують вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат).

Порядок оскарження рішення про звільнення

Позовна заява про поновлення на роботі у випадку незаконного звільнення особи під час ліквідації підприємства, установи, організації подається до районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду на вибір позивача за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.

Зразок позовної заяви про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу

Вартість

Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Особливі випадки

Категорії працівників, які підлягають обов'язковому працевлаштуванню при звільненні у зв'язку з ліквідацією підприємства (установи, організації):

  • вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років - якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком) (стаття 184 Кодексу законів про працю України);
  • одинокі матері за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю;
  • батьки, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуни (піклувальники);
  • працівники, віднесені до категорій 1, 2, 3 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС

Судова практика

Див.також