Cпадкування фермерського господарства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:
==Поняття фермерського господарства==
==Поняття фермерського господарства==
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.2 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ч.2 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
 
==Створення та державна реєстрація фермерського господарства==
==Створення та державна реєстрація фермерського господарства==
''Перший етап'' пов’язаний з одержанням земельної ділянки у власність чи користування засновником (-ами), для цього засновник має володіти спеціальною земельною дієздатністю, тобто мати досвід роботи у сільському господарстві.  
''Перший етап'' пов’язаний з одержанням земельної ділянки у власність чи користування засновником (-ами), для цього засновник має володіти спеціальною земельною дієздатністю, тобто мати досвід роботи у сільському господарстві.  
Рядок 20: Рядок 21:
'''До складу майна фермерського господарства''' (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ст. 19 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
'''До складу майна фермерського господарства''' (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 ст. 19 ЗУ "Про фермерське господарство"]).<br>
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до його складеного капіталу, передаються йому на визначений у Статуті термін. Таким чином, право користування земельною ділянкою має бути відображено в Статуті фермерського господарства. Якщо це право постійного користування, то строк, на який передається право користування земельною ділянкою головою фермерського господарства самому фермерському господарству, не вказується. Якщо ж ідеться про оренду земельної ділянки — має бути вказаний термін, передбачений таким договором. Земельні ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 (ст. 116 Земельного кодексу України]) для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності єдиним масивом. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.  
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до його складеного капіталу, передаються йому на визначений у Статуті термін. Таким чином, право користування земельною ділянкою має бути відображено в Статуті фермерського господарства. Якщо це право постійного користування, то строк, на який передається право користування земельною ділянкою головою фермерського господарства самому фермерському господарству, не вказується. Якщо ж ідеться про оренду земельної ділянки — має бути вказаний термін, передбачений таким договором. Земельні ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 (ст. 116 Земельного кодексу України]) для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності єдиним масивом. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.  
До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.<br>
 
==Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства==
==Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства==
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 3 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 4 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 5 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 6 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"])<br>
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 3 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 4 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 5 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"]). Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n137 абз. 6 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"])<br>
Рядок 32: Рядок 34:
Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, та Українською академією аграрних наук і затверджуються Кабінетом Міністрів України.<br>
Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, та Українською академією аграрних наук і затверджуються Кабінетом Міністрів України.<br>
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br>  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br>  
У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови, право користування чужим майном.<br>
Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.
Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.



Версія за 09:33, 19 жовтня 2020

Нормативна база

Поняття фермерського господарства

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. (ч.1 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"). Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.(ч.2 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство").

Створення та державна реєстрація фермерського господарства

Перший етап пов’язаний з одержанням земельної ділянки у власність чи користування засновником (-ами), для цього засновник має володіти спеціальною земельною дієздатністю, тобто мати досвід роботи у сільському господарстві. Другий етап — це реєстрація ФГ як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Якщо засновник ФГ вже має у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення (це можуть бути землі, передані не лише для ведення фермерського господарства, а й для ведення товарного с/г виробництва), то такий засновник проходить лише другий етап створення ФГ.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. (ч.4 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство").
Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. (ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство").
Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті 8-1 цього Закону. (абз. 1. ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство").
Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї. (абз. 2. ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство"). Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян відповідно до статті 27 цього Закону може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок. (абз. 3. ч.5 ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство").

Майно фермерського господарства - земельна ділянка

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. (ст. 19 ЗУ "Про фермерське господарство").
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до його складеного капіталу, передаються йому на визначений у Статуті термін. Таким чином, право користування земельною ділянкою має бути відображено в Статуті фермерського господарства. Якщо це право постійного користування, то строк, на який передається право користування земельною ділянкою головою фермерського господарства самому фермерському господарству, не вказується. Якщо ж ідеться про оренду земельної ділянки — має бути вказаний термін, передбачений таким договором. Земельні ділянки (ст. 116 Земельного кодексу України) для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності єдиним масивом. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. (абз. 3 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"). Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. (абз. 4 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"). Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. (абз. 5 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство"). Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. (абз. 6 ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство")
Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов’язання. (ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про фермерське господарство").
За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (ч .2 ст. 22 ЗУ "Про фермерське господарство").
Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію. (ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про фермерське господарство").

Спадкування прав громадян у фермерському господарстві

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. (ч .1 ст. 23 ЗУ "Про фермерське господарство").
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. (ч .2 ст. 23 ЗУ "Про фермерське господарство").
Науково обґрунтовані регіональні мінімальні розміри земельних ділянок визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, та Українською академією аграрних наук і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Першим кроком спадкоємців (у т. ч. і спадкоємців особи, яка одноособово створила ФГ) для здійснення своїх спадкових прав є звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину.

Документи, які необхідно подати для оформлення спадщини

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі поданих спадкоємцем особистих документів (паспорт, довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку та інших...) та правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві. В кожному конкретному випадку щодо необхідних документів для оформлення спадкових прав визначає нотаріус, який відкрив спадкову справу. Для цього йому необхідно надати статут господарства. Адже саме статут установлює первісні внески до ФГ (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном ФГ, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.

Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

  • особисті немайнові права;
  • право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. ч.1 статті 1213 Цивільного кодексу України.

Якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв'язку зі смертю єдиного члена господарства). Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку.