Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Версія від 22:04, 30 березня 2021, створена Tetiana.demianova (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

-         Земельний кодекс України

-         Податковий кодекс України

-         Цивільний кодекс України

Основні поняття

  • Емфітевзис — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (главою 33 Цивільного кодексу України). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.
  • Плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. Податкового кодексу України );
  • Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів(п.п 14.1.72. Податкового кодексу України )

При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

Суб’єкт плати за землю

  • власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 Податкового кодексу України) та земельних часток (паїв);
  • землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди( п.п.14.1.73. Податкового одексу України та ст..92 Земельного кодексу України.

Об'єкт оподаткування

  • земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
  • земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Звільнення від сплати податку

Згідно із п. 281.3 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

При цьому вказана норма не згадує про передачу землі у користування на інших правових титулах (у тому числі на умовах емфітевзису). Це надає підстави ДФСУ (Державна фіскальна служба України) стверджувати, що у разі передачі земельної ділянки (паю) за договором емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи, фізособа – власник такої ділянки (паю) не має пільги, яка передбачена п. 281.3 Податкового кодексу України

Оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на власників таких земельних делянок, земельних часток (паїв) не поширюється, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.

Висновок

Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю.

З огляду на закріплення в податковому кодексі України положень щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 Податкового кодексу України) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 Податкового кодексу України), землекористувачі за договором емфітевзису в жодному разі не вправі сплачувати передбачену розділом ХІІ ПКУ плату за землю замість власника земельної ділянки від власного імені

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки.

Звертаємо увагу! Власник земельної ділянки не матиме пільгу  зі сплати земельного податку при передачі  такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Дивіться також