Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:58, 19 липня 2021, створена Tetiana.dyba (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Хто має право на отримання грошової компенсації

  1. Особи, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
  2. Інші особи з інвалідністю, якщо вони протягом трьох календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.
  3. Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначені у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
  4. Учасники бойових дій, учасники війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, зазначені у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" та ветерани праці.

Розмір грошової компенсації

Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншим особам з інвалідністю:

  • I і II групи – 75 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік;
  • III групи - 50 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":

  • I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;
  • III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування здійснюється в розмірах відповідно до групи інвалідності, встановленої йому на дату виплати.

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", та ветеранам праці відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.

Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (пункт 7 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян").

Безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Куди звернутися

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.{внесені зміни згідно з Постановою КМ N 402 ( 402-2021-п ) від 21.04.2021 }

Грошова компенсація або компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування,  не одержана особою з вини  органувиконавчої  влади,  підлягає відшкодуванню без обмеження будь-яким строком.

Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування (після формування електронної

справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому

органу міської ради міста обласного значення, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради не рідше ніж раз на два тижні.

Перелік необхідних документів

Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншим особам з інвалідністю:

  • заява особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
  • медична довідка за формою 070-О (Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування) щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
  • документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
  • посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує її належність до категорії громадян, що мають право на компенсацію.
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування особі з інвалідністю, яка працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що вона протягом двох років не одержувала безоплатну санаторно-курортну путівку.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":

  • заява про виплату грошової компенсації;
  • посвідчення особи, що підтверджує її належність до осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань";
  • облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Підставою для виплати компенсації  вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону  України  "Про  жертви нацистських переслідувань" є документи: про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного  лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного  лікування не менш як 18 днів.

Строки розгляду питання

  • у порядку черговості в міру надходження путівок;
  • грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана особою з інвалідністю з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком.

Умови виплати грошової компенсації

Грошова компенсація за невикористану путівку виплачується особі, інвалідність якої пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншій особі з інвалідністю, якщо вона протягом попередніх трьох календарних років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки.

Грошова компенсація за самостійне санаторно-курортне лікування виплачується особі, інвалідність якої пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншій особі з інвалідністю один раз на три календарних роки, якщо особа з інвалідністю не одержувала безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу та за умови її перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

У разі отримання грошової компенсації за путівку протягом трьох календарних років грошова компенсація за самостійне лікування не виплачується за зазначений період.

Грошова компенсація за невикористану путівку особі з інвалідністю внаслідок війни та особі з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" виплачується через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування особі з інвалідністю внаслідок війни та особі з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).

У разі зміни статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2 Закону  України  "Про  жертви нацистських переслідувань" період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу. 

Якщо особа з інвалідністю має право на одержання двох і більше видів компенсації згідно з кількома законами, їй надається право вибору в одержанні суми компенсації за одним із законів.

Підстави для відмови

  1. Одержання безоплатної  путівки не через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчий орган міської ради.
  2. Смерть особи з інвалідністю, яка мала право на таку компенсацію.