Шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 56: Рядок 56:
Детальна інформація за посиланням:[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
Детальна інформація за посиланням:[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]


== Документи, які потрібні для подачі заяви до Державної реєстрації актів цивільного стану ==
== Документи, які потрібні для подачі заяви для державної реєстрації актів цивільного стану ==


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000  № 52/5], потрібно подати такі '''''документи:'''''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000  № 52/5], потрібно подати такі '''''документи:'''''

Версія за 08:46, 3 березня 2020

Нормативна база

Визначення змісту основних понять

Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Відповідно до статті 3 Конвенція про згоду на вступ до шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбу всі шлюби реєструються компетентним органом влади в відповідному офіційному реєстрі.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Рідна дитина – це дитина яка зачата і (або) народжена у шлюбі від батьків за кровною спорідненістю.

Усиновлена дитина - дитина, яка не має матері, батька або бу¬ла позбавлена їхнього піклування і була усиновлена в прийомну родину (стаття 208 Сімейного кодексу України).

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Відносини між усиновлювачем та усиновленою дитиною за своєю суттю прирівнюються до відносин батьків та дітей.

Шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені

Відповідно до статті 26 Сімейного кодексу України, особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:

  • особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
  • двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
  • рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
  • усиновлювач та усиновлена ним дитина.

За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним, а саме - позовна заява про скасування усиновлення.

Відповідно до частини 4 статті 26 Сімейного кодексу України, відносною перешкодою укладання шлюбу є наявність правового зв'язку між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою дитиною, а також між усиновленими дітьми. Такі особи мають право на укладання шлюбу лише за рішенням суду.

Заборона шлюбів між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ними дитиною, між усиновленими дітьми пояснюється тим, що між усиновленою особою та усиновлювачем і його родичами за походженням виникають такі самі правовідносини, як і між родичами за походженням та моральними міркуваннями.

Оскільки відносини, що виникають у зв'язку з усиновленням, прирівнюються до відносин, що існують між родичами за походженням виходячи із принципів морально-етичного характеру, передбачено заборону також і на укладання шлюбу між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною.

Спорідненість є юридичним фактом, з яким сімейний закон пов'язує настання важливих юридичних наслідків. Так, особи, які перебувають у спорідненості в передбачених законом випадках, не можуть взяти між собою шлюб.

Між цими особами шлюб може бути зареєстрований лише в разі скасування усиновлення.

Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Скасування усиновлення щодо повнолітньої особи визначається у залежності від моменту здійснення усиновлення (до чи після досягнення повноліття). Якщо усиновлення мало місце до досягнення особою повноліття, то його скасувати за загальним правилом неможливо, за винятком встановлених у передбаченому законом порядку фактів протиправної поведінки усиновлювача чи усиновленого, що загрожувала життю, здоров'ю усиновленого, усиновлювача або інших членів сім'ї (напр., посягання на життя, побої, вчинення хуліганських дій тощо).

Дивіться також:Недійсність та скасування усиновлення дитини

Судовий порядок

Детальна інформація за посиланням:Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

Документи, які потрібні для подачі заяви для державної реєстрації актів цивільного стану

Відповідно до Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, потрібно подати такі документи:

  • рішення суду про скасування усиновлення;
  • паспорти;
  • ідентифікаційні податкові коди;
  • свідоцтво про народження та дозвіл суду на вступ в шлюб, якщо хто-небудь з молодят неповнолітній;
  • квитанція про оплату державного мита та послуг РАЦСу.