Відмінності між версіями «Цивільна дієздатність фізичної особи»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(Повна дієздатність)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
=Нормативна база=
 
=Нормативна база=
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV
+
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
  
 
=Поняття цивільної дієздатність фізичної особи=
 
=Поняття цивільної дієздатність фізичної особи=

Поточна версія на 13:30, 9 жовтня 2019

Нормативна база

Поняття цивільної дієздатність фізичної особи

Цивільна дієздатність фізичної особи - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
До змісту цивільної дієздатності входять такі елементи:

  1. здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав;
  2. здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права;
  3. здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки;
  4. здатність самостійно виконувати цивільні обов’язки;
  5. здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов’язків.

Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб’єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб’єкта, тобто від усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керування ними.

Види цивільної дієздатності

Цивільна дієздатність

Повна дієздатність

Повна дієздатність — настає з досягнення повноліття — вісімнадцятирічного віку. У випадках, коли законом дозволяється одружуватись до досягнення повноліття, особа, яка скористалася таким правом, набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. При народженні дитини неповнолітньою жінкою також настає її повна цивільна дієздатність. У разі розірвання шлюбу до настання повноліття набута повна дієздатність особи зберігається. Цивільним кодексом України передбачається можливість надання повної цивільної дієздатності також особі, якій виповнилося 16 років і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір'ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття.
Повна дієздатність надається за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків або піклувальника, а за відсутності такої згоди — судом. Якщо особа, якій виповнилося 16 років, бажає займатися підприємництвом, то за наявності згоди на це батьків або органу опіки та піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі особа набуває повної цивільної дієздатності у момент її державної реєстрації як підприємця. При припиненні трудового договору, припиненні фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна Цивільна дієздатність зберігається.

Неповна дієздатність

Неповна дієздатність

Неповна дієздатність - неповну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні).
Права осіб які мають неповну дієздатність:

  • вони мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
  • вони також самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, укладають правочини за згодою своїх батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). При запереченні того з батьків, з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття. Неповнолітній сам несе відповідальність за невиконання договору, укладеного зі згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додатково (субсидіарно) відповідають батьки, або піклувальники. За шкоду, заподіяну іншій особі, неповнолітня особа несе відповідальність на загальних підставах.

Часткова дієздатність

Часткова дієздатність

Часткова дієздатність - часткова дієздатність характерна для осіб віком до 14 років (малолітні), які виступають як самостійні суб'єкти цивільних відносин і мають право:

  • самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (правочин вважається дрібним побутовим, якщо задовольняє побутові потреби особи відповідно ДО її фізичного, духовного чи соціального розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість);
  • здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.


Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений ЇЇ батьками або одним із них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним. Діти не несуть відповідальності за завдану ними шкоду.

Обмежена дієздатність

Омежена дієздатність

Обмежена дієздатність - обмежена дієздатність може бути визначена судом особі, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Підстави обмеження дієздатності

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Визнання фізичної особи недієздатною

Фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а відтак над нею встановлюється опіка, що призводить до втрати можливості укладення правочинів. Односторонні правочини (наприклад, заповіт, видача довіреності укладені до визнання особи недієздатною, втрачають чинність. У разі одужання чи значного покращання здоров'я особи, яку визнано недієздатною, суд поновлює її в дієздатності.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.