Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м (Внесено зміни відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань 23 серпня 2023 року № 3342-IX)
 
(Не показані 7 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==


* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція Украіни]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни Кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 10 "Про судову практику в справах про хуліганство"]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику в справах про хуліганство"]


== Поняття, ознаки та види ==
== Загальні положення ==


Хуліганство -  грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ч.1 ст. 296 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 статті 296 Кримільного кодексу України] (КК України) кримінальним правопорушенням вважається вчинення '''хуліганства''' -  грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи вийнятковим цинізмом.
=== Об'єкт злочину ===
 
Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.
== Склад кримінального правопорушення ==
 
=== Об'єкт ===
<u>Основний безпосередній об'єкт</u> хуліганства - громадський порядок.  
 
<u>Додатковим факультативним об'єктом</u> можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.


=== Об'єктивна сторона ===
=== Об'єктивна сторона ===
Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
<br />
 
Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.
За змістом ч. 1 ст. 296 КК, під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від дрібного хуліганства (ст. 173 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про Адміністративне Правопорушення України]).
 
Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку: <br />
За змістом частини першої статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] під '''грубим порушенням громадського порядку''' з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від [[Дрібне хуліганство|дрібного хуліганства]] (стаття 173 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення]).
1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи; <br />
 
2) діє тривалий час і вперто не припиняється; <br />
Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку:  
3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (п. 5 постанови [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10]).<br />
 
1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи;  
 
2) діє тривалий час і вперто не припиняється;  
 
3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (пункт 5 постанови [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму Верховного Суду України  від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство"] (далі - постанова Пленуму).
 
Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.
Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.
Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших злочинів. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви злочину, цілі та обставини вчинених особою дій.
Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи. Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції ст. 296 КК.


=== Суб'єкт злочину ===
Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших кримінальних правопорушень. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви кримінального правопорушення, цілі та обставини вчинених особою дій.
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з положеннями ч. 2 ст. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
 
Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
 
Це кримінальне правопорушення вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
=== Суб'єкт ===
Суб'єкт кримінального правопорушення - фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з положеннями частини другої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].


=== Суб'єктивна сторона ===
=== Суб'єктивна сторона ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.
Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій.
 
Саме мотив є відмітною рисою хуліганства. Крім того, останнє відрізняється від інших злочинів тим, що: <br />
'''Неповага до суспільства''' - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій. Саме мотив є відмітною рисою хуліганства. Крім того, останнє відрізняється від інших кримінальних правовпорушень тим, що:  
1) вчиняється за явно несуттєвим приводом; <br />
 
# вчиняється за явно несуттєвим приводом;
# безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією);
# дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;
# спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.
 
=== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ===
 
* <u>Кваліфікований склад</u> - хуліганство, вчинене групою осіб (якщо в ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою чи за попередньою змовою групою осіб незалежно від виконаної ролі) (частина друга статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);
* <u>Особливо кваліфікований склад</u>:
 
# вчинення хуліганства особою, раніше судимою за хуліганство (частина третя статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). За ознакою наявності попередньої судимості за хуліганство (за будь-який його вид) можливо кваліфікувати дії винного за умови, що ця судимість не [[Погашення та зняття судимості|знята та не погашена]] у встановленому законом порядку;
# хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (частина третя статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]). Під '''опором''' слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку (пункт 8 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму)];
# застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (частина четверта статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України)]. Ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян (пункт 9 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму]). 
 
<u>Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень</u> слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети (пункт 11 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму]).
 
Під <u>заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень</u> слід розуміти предмети, які хоч і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть завдати шкоду здоров'ю та життю особи. За наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (сокира, молоток, кухонний ніж) спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень, відповідно до частини четвертої статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] можуть бути визнані вказаними предметами.
 
Слід відрізняти групове хуліганство від інших кримінальних правопорушень, зокрема від групового порушення громадського порядку та масових заворушень. Основна відмінність цих кримінальних правопорушень полягає в мотиві. Групове порушення громадського порядку вчиняється з будь-якими мотивами. Масові заворушення передбачають наявність натовпу, учасники якого керуються також різними мотивами. Його учасники безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії або вчиняють збройний опір представникам владі і цим можуть дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади і управління, створюючи загрозу для громадської безпеки. У разі групового хуліганства ці ознаки відсутні. Винні, діючи із хуліганських спонукань, намагаються лише грубо порушити громадський порядок.
 
Хуліганство - це формальний склад кримінального правопорушення, а групове порушення громадського порядку - матеріальний склад, а масові заворушення - це матеріально-формальний склад кримінального правопорушення.
 
Останньою відмінністю є кількість осіб, які вчиняють такі кримінальні правопорушення: для хуліганства наявність декількох осіб у вчиненні кримінально протиправних дій не є обов'язковою ознакою, а лише кваліфікуючою, для масових заворушень характерна наявність натовпу, а для групового порушення громадського порядку - 2-х і більше осіб.
 
Хуліганські дії, які супроводжувались погрозою вбивством, заподіянням побоїв, легких тілесних ушкоджень належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною статті 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Додаткова кваліфікація за статтями про кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи не потрібна.
 
== Санкція (покарання) ==
 
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -


2) безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією); <br />
карається <u>штрафом</u> від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>пробаційним наглядом</u> на строк до п’яти років, або <u>обмеженням волі</u> на той самий строк.


3) дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;<br />
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -
4) спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.<br />


У ч. 2 ст. 296 КК передбачено таку кваліфікуючу ознаку злочину, як вчинення хуліганських дій групою осіб.
караються <u>обмеженням волі</u> на строк до п'яти років або <u>позбавленням волі</u> на строк до чотирьох років.
Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою чи за попередньою змовою групою осіб незалежно від виконаної ролі.
Наступними кваліфікуючими обставинами хуліганства, передбаченими ч. 3 ст. 296 КК, є: вчинення хуліганства особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
За ознакою наявності попередньої судимості за хуліганство (за будь-який його вид) можливо кваліфікувати дії винного за умови, що ця судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Під опором слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку (п. 8 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)]. Додаткова кваліфікація дій винного у вчиненні хуліганства з цією кваліфікуючою ознакою ще й за ч. 1 ст. 342 КК не потребується.
Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК), слід ураховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян (п. 9 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)].
Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети (п. 11 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)].
Під заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень слід розуміти предмети, які хоч і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть завдати шкоду здоров'ю та життю особи.
За наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (сокира, молоток, кухонний ніж) спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень, відповідно до ч. 4 ст. 296 КК можуть бути визнані вказаними предметами.
Слід відрізняти групове хуліганство від інших злочинів, зокрема від групового порушення громадського порядку та масових заворушень. Основна відмінність цих злочинів полягає в мотиві. Групове порушення громадського порядку вчиняється з будь-якими мотивами. Масові заворушення передбачають наявність натовпу, учасники якого керуються також різними мотивами. Його учасники безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії або вчиняють збройний опір представникам владі і цим можуть дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади і управління, створюючи загрозу для громадської безпеки. У разі групового хуліганства ці ознаки відсутні. Винні, діючи із хуліганських спонукань, намагаються лише грубо порушити громадський порядок. Хуліганство - це формальний склад злочину, а групове порушення громадського порядку - матеріальний склад, а масові заворушення - це матеріально-формальний склад злочину. Останньою відмінністю є кількість осіб, які вчиняють такі злочини: для хуліганства наявність декількох осіб у вчиненні злочинних дій не є обов'язковою ознакою, а лише кваліфікуючою, для масових заворушень характерна наявність натовпу, а для групового порушення громадського порядку - 2-х і більше осіб.
Хуліганські дії, які супроводжувались погрозою вбивством, заподіянням побоїв, легких тілесних ушкоджень належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною ст. 296 КК. Додаткова кваліфікація за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи не потрібна.
Відповідно до п. 13 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10], при вирішенні питання про кваліфікацію дій винних осіб, які під час хуліганства вчинили й інші злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК, належить виходити з положень ст. 33 КК.


== Порядок звернення із заявою до правоохоронних органів ==
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -


Процедура подання заяви в поліцію чи інший правоохоронний орган фактично регулюється Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) та деякими відомчими актами. Ураховуючи, що КПК є законом і має вищу юридичну силу (тобто підзаконні нормативно-правові акти не можуть діяти в частині, що йому суперечать) доцільним є орієнтуватися перед усім на норми Кодексу. Згідно зі ст.214 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу] після подання особою заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення (злочин) слідчий чи прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, зобов’язаний внести відповідні відомості до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16 Єдиного реєстру досудових розслідувань] (далі – Реєстр) та розпочати розслідування. 
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від двох до п’яти років.
<br />До Реєстру мають потрапляти відомості з усіх заяв, а також інформація про хід відповідних розслідувань. Саме досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Реєстру, який фіксується автоматично.
      Положеннями частини 4 ст.214 КПК прямо передбачено, що слідчий, прокурор чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, при цьому відмова у їх прийнятті та реєстрації не допускається.


== Відповідальність ==
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до семи років.


Відповідальність за хуліганство передбачена у розділі XII Кримінального кодексу України « Злочини проти громадського порядку та моральності», а саме санкціями статті 296 (відповідно до частин статті):<br />
== Див. також ==


=== Хуліганство ===
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.<br />
* [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування]]
=== Хуліганство вчинене групою осіб ===
Ті самі дії, вчинені групою осіб, -
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.<br />
=== Хуліганство особою раніше засудженою за хуліганство або пов'язані з опором особам, які припиняли хуліганські дії ===
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.<br />
=== Хуліганство із застосуванням зброї або іншого предмету ===
Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.<br />


[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Поточна версія на 20:57, 31 березня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статті 296 Кримільного кодексу України (КК України) кримінальним правопорушенням вважається вчинення хуліганства - грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи вийнятковим цинізмом.

Склад кримінального правопорушення

Об'єкт

Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок.

Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. КК України не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.

Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

За змістом частини першої статті 296 КК України під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від дрібного хуліганства (стаття 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку:

1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи;

2) діє тривалий час і вперто не припиняється;

3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство" (далі - постанова Пленуму).

Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.

Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших кримінальних правопорушень. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви кримінального правопорушення, цілі та обставини вчинених особою дій.

Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК України, які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.

Це кримінальне правопорушення вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції статті 296 КК України.

Суб'єкт

Суб'єкт кримінального правопорушення - фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з положеннями частини другої статті 22 КК України.

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.

Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій. Саме мотив є відмітною рисою хуліганства. Крім того, останнє відрізняється від інших кримінальних правовпорушень тим, що:

  1. вчиняється за явно несуттєвим приводом;
  2. безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією);
  3. дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;
  4. спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.

Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення

  • Кваліфікований склад - хуліганство, вчинене групою осіб (якщо в ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою чи за попередньою змовою групою осіб незалежно від виконаної ролі) (частина друга статті 296 КК України);
  • Особливо кваліфікований склад:
  1. вчинення хуліганства особою, раніше судимою за хуліганство (частина третя статті 296 КК України). За ознакою наявності попередньої судимості за хуліганство (за будь-який його вид) можливо кваліфікувати дії винного за умови, що ця судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку;
  2. хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (частина третя статті 296 КК України). Під опором слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку (пункт 8 постанови Пленуму);
  3. застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (частина четверта статті 296 КК України). Ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян (пункт 9 постанови Пленуму).

Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети (пункт 11 постанови Пленуму).

Під заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень слід розуміти предмети, які хоч і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть завдати шкоду здоров'ю та життю особи. За наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (сокира, молоток, кухонний ніж) спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень, відповідно до частини четвертої статті 296 КК України можуть бути визнані вказаними предметами.

Слід відрізняти групове хуліганство від інших кримінальних правопорушень, зокрема від групового порушення громадського порядку та масових заворушень. Основна відмінність цих кримінальних правопорушень полягає в мотиві. Групове порушення громадського порядку вчиняється з будь-якими мотивами. Масові заворушення передбачають наявність натовпу, учасники якого керуються також різними мотивами. Його учасники безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії або вчиняють збройний опір представникам владі і цим можуть дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади і управління, створюючи загрозу для громадської безпеки. У разі групового хуліганства ці ознаки відсутні. Винні, діючи із хуліганських спонукань, намагаються лише грубо порушити громадський порядок.

Хуліганство - це формальний склад кримінального правопорушення, а групове порушення громадського порядку - матеріальний склад, а масові заворушення - це матеріально-формальний склад кримінального правопорушення.

Останньою відмінністю є кількість осіб, які вчиняють такі кримінальні правопорушення: для хуліганства наявність декількох осіб у вчиненні кримінально протиправних дій не є обов'язковою ознакою, а лише кваліфікуючою, для масових заворушень характерна наявність натовпу, а для групового порушення громадського порядку - 2-х і більше осіб.

Хуліганські дії, які супроводжувались погрозою вбивством, заподіянням побоїв, легких тілесних ушкоджень належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною статті 296 КК України. Додаткова кваліфікація за статтями про кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи не потрібна.

Санкція (покарання)

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Див. також