Відмінності між версіями «Укладення мирової угоди сторін у цивільному процесі»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(зміа законодавства)
(зміна законодавства)
Рядок 31: Рядок 31:
  
 
== Судові витрати у разі укладення мирової угоди ==
 
== Судові витрати у разі укладення мирової угоди ==
Судові витрати у разі укладення мирової угоди розподіляються згідно принципу пропорційності (стаття 89 ЦПК). У разі укладення мирової угоди, якщо сторони не передбачили порядку розподілу витрат, кожна сторона несе ''половину судових витрат''.<br />
+
Судові витрати у разі укладення мирової угоди розподіляються згідно принципу пропорційності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7013#n7013 стаття 142 ЦПК]). У разі укладення мирової угоди, якщо сторони не передбачили порядку розподілу витрат, кожна сторона несе ''половину судових витрат''.<br />
  
  
 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
 
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
 
[[Категорія:Суди]]
 
[[Категорія:Суди]]

Версія за 14:59, 29 березня 2018

Нормативна база

Що таке мирова угода у цивільному процесі?

Мирова угода у цивільному процесі – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними.
Укладання мирової угоди під час судового розгляду регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України . Так, відповідно до ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Правом укладення мирової угоди користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.

Форми укладення мирової угоди

У ЦПК передбачено чітка форма укладення мирової угоди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (ч. 3 ст. 207 ЦПК України).

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди?

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПКК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

  • 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
  • 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виконання мирової угоди

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Судові витрати у разі укладення мирової угоди

Судові витрати у разі укладення мирової угоди розподіляються згідно принципу пропорційності (стаття 142 ЦПК). У разі укладення мирової угоди, якщо сторони не передбачили порядку розподілу витрат, кожна сторона несе половину судових витрат.