Укладення мирової угоди сторін у цивільному процесі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == *[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=GqsMfB7.apXVdt4EZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Цивільний процесу...)
 
Немає опису редагування
(Не показані 13 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=GqsMfB7.apXVdt4EZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=GqsMfB7.apXVdt4EZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?test=YXDMfiXTp5GRdt4cZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?test=YXDMfiXTp5GRdt4cZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Закон України «Про виконавче провадження»]
== Що таке мирова угода у цивільному процесі? ==
== Що таке мирова угода у цивільному процесі? ==
'''Мирова угода у цивільному процесі''' – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними.<br />
'''Мирова угода у цивільному процесі''' – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними.<br />Укладання мирової угоди під час судового розгляду  регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України . Так, відповідно до с[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 т. 207 ЦПК України], мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Укладання мирової угоди під час судового розгляду  регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року № 1618-VІ (далі - ЦПК), а саме такими статтями:<br />
 
ч. 3 ст. 31, ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 89, п. 2 ч. 2 ст. 122, ч.ч. 3, 4 ст. 130,ч. 3 ст. 155; ч. 1 ст. 173; п.п. 2,4 ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 235, п. 8 ч. 1 ст. 293; ст. ст. 306, 334.<br />
Правом укладення мирової угоди користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.
Під час виконавчого провадження можна звернутися лише до однієї статті ЦПК України (ст.372) та двох частин статей [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?test=YXDMfiXTp5GRdt4cZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Закону України «Про виконавче провадження»] .3 ст.11-1, п.2 ч.1 ст.37).<br />


Правом укладення мирової угоди відповідно до статей 103, 107, 115 ЦПК України користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди.  Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.
== Форми укладення мирової угоди ==
== Форми укладення мирової угоди ==
У ЦПК не передбачено чіткої форми укладення мирової угоди, це може бути зроблено в усній або письмовій формі. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву (усну чи письмову).
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чітку форму укладення мирової угоди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
=== Письмова форма укладення мирової угоди ===
 
Після отримання заяви про укладення мирової угоди, суд виносить ухвалу про закриття провадження у справі. За змістом статті 175 ЦПК, суд за клопотанням сторін може винести ухвалу про визнання мирової угоди, де повинен вказати всі основні умови мирової угоди, які визнаються судом. Але згідно статті 206 ЦПК, наявність  мирової угоди виключає можливість повторного звернення особи до суду з цього ж предмета спору до цієї ж сторони і на тих же підставах. Тому перед укладанням такого роду заяви суд обов'язково роз'яснює сторонам наслідки такої процесуальної дії.<br />
До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 ч. 3 ст. 207 ЦПК України]).
 
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
 
Крім того, сторони не позбавлені права укласти мирову угоду на стадії оскарження в суді апеляційної або касаційної інстанцій, що здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу, які регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій, незалежно від того, хто подав апеляційну чи касаційну скаргу. У даному випадку, якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статті 207 Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судові рішення попередніх інстанцій й закриває провадження у справі (ст.ст. 373, 408 ЦПК України).
 
Також, мирова угода може бути укладена в процесі її виконання (ст.434 ЦПК України, ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження"). Так, мирова угода, укладена між сторонами, в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження такої мирової угоди вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. В свою чергу, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу. У цьому випадку відповідне відкрите виконавче провадження після затвердження судом такої мирової угоди підлягає закінченню (п.2 ч.1 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження").


Необхідно мати на увазі, що мирова угода сторін, у разі недотримання сторонами, має підлягати примусовому виконанню лише у тому випадку, якщо суд  чітко вкаже це  в основних умовах мирової угоди. Виконанню не підлягає саме мирова угода сторін, а безпосередньо визначення суду, прийняте з цього питання (стаття 368 ЦПК, Закон України "Про виконавче провадження").<br />
Ухвала про затвердження мирової угоди за своїм правовим значенням '''прирівнюється до судового рішення'''.
=== Усна форма укладення мирової угоди ===
Якщо сторони подали усну заяву про мирову угоду, то суд доцільно заносить  її в журнал судового засідання (протокол судового засідання) з обов'язковим укладанням сторонами в журналі умов мирової угоди. Це також дасть можливість запобігти можливим суперечкам в майбутньому. При відсутності забезпечення в примусовому порядку виконання мирової угоди втрачає сенс сам факт звернення до суду.
== Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди? ==
== Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди? ==
У разі якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, або якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжити судовий розгляд.
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7619#n7619 ч. 5 ст. 207 ЦПК України], суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
== Укладення мирової угоди у процесі виконання рішення ==
 
Цивільно-процесуальне законодавство передбачає, що примирення сторін може бути оформлене не лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (ст. 175 ЦПК), але і на стадії апеляційного (ч. 3 ст. 31 ЦПК) і касаційного розгляду (ст. 334 ЦПК), а також в період примусового виконання рішення суду (ст. 372 ЦПК).<br />
* умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
 
* одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
== Виконання мирової угоди ==
Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
 
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].


Стаття 372 ЦПК передбачає можливість укладення мирової угоди навіть у процесі виконання рішення. Одна зі сторін судового процесу має право відмовитися від примусового виконання або укласти мирову угоду, яка підтверджується судом. Дана стаття передбачає процесуальний порядок розгляду справи про відмову або укладення мирової угоди. Заява сторони про відмову від примусового виконання або мирову угоду подається у письмовій формі державному виконавцю, який у триденний термін передає її в місцевий суд за місцем виконання рішення.<br />
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.


Суд має право не прийняти відмови сторін від примусового виконання і не визнати мирову угоду сторін, якщо такі дії суперечать закону або порушують чиїсь права чи свободи.
== Судові витрати у разі укладення мирової угоди ==
== Судові витрати у разі укладення мирової угоди ==
Судові витрати у разі укладення мирової угоди розподіляються згідно принципу пропорційності, дане положення передбачено в статті 89 ЦПК. У частині 2 статті 89 ЦПК зазначено, що у разі укладення мирової угоди, якщо сторони не передбачили порядку розподілу витрат, кожна сторона несе половину судових витрат.<br />
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran7013#n7013 стаття 142 ЦПК]).


Сторони цивільного процесу  згідно ч. 8 ст. 293 ЦПК можуть оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 09:17, 26 грудня 2019

Нормативна база

Що таке мирова угода у цивільному процесі?

Мирова угода у цивільному процесі – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними.
Укладання мирової угоди під час судового розгляду регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України . Так, відповідно до ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Правом укладення мирової угоди користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.

Форми укладення мирової угоди

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чітку форму укладення мирової угоди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (ч. 3 ст. 207 ЦПК України).

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Крім того, сторони не позбавлені права укласти мирову угоду на стадії оскарження в суді апеляційної або касаційної інстанцій, що здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу, які регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій, незалежно від того, хто подав апеляційну чи касаційну скаргу. У даному випадку, якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статті 207 Кодексу, суд постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судові рішення попередніх інстанцій й закриває провадження у справі (ст.ст. 373, 408 ЦПК України).

Також, мирова угода може бути укладена в процесі її виконання (ст.434 ЦПК України, ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження"). Так, мирова угода, укладена між сторонами, в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження такої мирової угоди вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. В свою чергу, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу. У цьому випадку відповідне відкрите виконавче провадження після затвердження судом такої мирової угоди підлягає закінченню (п.2 ч.1 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження").

Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди?

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

  • умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
  • одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виконання мирової угоди

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Судові витрати у разі укладення мирової угоди

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі укладення мирової угоди на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат (стаття 142 ЦПК).