Суїцидальні спільноти

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України

Загальні положення

Самогу́бство, суїцид (лат. sui caedere вбивати себе) — умисне спричинення власної смерті, часто вчинене з відчаю, причину якого часто відносять до психічних розладів таких як депресія, біполярний розлад, шизофренія, алкоголізм чи наркотична залежність.

В соціальних мережах діють спільноти, які закликають підлітків вступити в небезпечну гру, результатом якої має стати самогубство. Назви спільнот, які спонукають до суїциду, можуть бути різними: «Синій кит», "Море китів", "Тихий дім" і "Разбуди меня в 4:20","Червона сова", "Момо" тощо.

Головною умовою самогубства є його фіксування на відео в режимі он-лайн. Організатори "груп смерті" зацікавлені саме в такому фіналі, адже їхньою кінцевою метою є отримання прибутку від продажу цього відеозапису.

Способи психологічного впливу "груп смерті"

Організатори "груп смерті" поетапно застосовуютьспособи психологічного впливу у мережі Інтернет щодо дітей з метою доведення їх до самогубства, а саме:

▷ "Вербувальний" - куратори "груп смерті" через соціальні мережі здійснюють пошук майбутніх жертв із числа дітей для участі у "смертельній грі", зокрема шляхом аналізу особистого профілю (сторінки), фотографій, записів неповнолітньої особи;

▷ "Ти обраний" - куратори "груп смерті" дають зрозуміти дитині, що вона є особливою, оскільки учасником такої спільноти можуть стати лише обрані. За правилами Інтернет-спільнот про участь у грі не можна розповідати дорослим, що створює ще один найсильніший спосіб контролю кураторів над неповнолітньою особою, яким є "спільна таємниця";

▷ "Пропаганда смерті" - куратори "груп смерті", які керують процесом індивідуально, ведучи з кожним гравцем онлайн-листування, пропагують смерть як єдино правильний і гідний спосіб виходу зі складних життєвих ситуацій, культивують депресивні психологічні стани, зокрема застосування насильства стосовно себе та свого оточення, а такі людські цінності, як сім’я, друзі, освіта, піддаються критиці та висміюванню;

▷ "Тотальний контроль" - куратор схиляє підлітка до вчинення суїциду. Якщо підліток відмовляється від виконання завдань, результатом яких є парасуїцид або суїцид, куратори вміло застосовують погрози щодо безальтернативного виключення з групи.

До прикладу! "Гра" передбачає спілкування з адміністратором, який дає завдання, таких завдань може бути від 15 до 50. Перші завдання прості: розказати про себе, позбутися улюбленої речі, запросити у групу 50 друзів. Потім йдуть складніші завдання, які передбачають нанесення собі тілесних ушкоджень. Останнє завдання – самогубство. Адміністратори групи активно моніторять сторінки нових учасників, орієнтуючись на "втрачених дітей" - дітей, які мають проблеми в сім’ї, з друзями, мають депресивні стани, не можуть себе зреалізувати. Виконуючи завдання адміністраторів, вони відчувають "підтримку", а адміни навіть можуть ставати для них авторитетами.

Причини, які спонукають до вступу підлітків до "груп смерті"

Найбільш поширеними причинами, які сприяють суїцидальній поведінці дітей, і є підґрунтям вступу до "груп смерті":

• переживання образи, відчуття самотності;
• реальна або уявна втрата батьківської любові, ревнощі;
• переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків;
• почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою;
• страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням;
• страх перед покаранням;
• нерозділене кохання, вагітність;
• почуття помсти, шантаж;
• бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;
• наслідування поведінки друзів, героїв книжок, фільмів, захоплення Інтернетом;
• алкоголізм, уживання наркотиків, токсичних препаратів;
• страждання від невиліковних хвороб;
• депресивні стани;
• надто критичне ставлення до себе;
• ситуації, коли очікувані успіхи не відповідають реальним досягненням.

Рекомендації батькам як уберегти дітей від потрапляння під вплив "груп смерті"

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

1. приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;
2. перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита чи інших символів;
3. перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;
4. звертати увагу на коло спілкування дитини;
5. намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
6. обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
7. встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

Важливо, щоб всі ці дії здійснювалися не примусово, за погодженням з дитиною або шляхом спостереження, щоб не налаштувати дитину проти себе, оскільке це може навпаки спрокувати дитину закритися в собі.

Крім того, батькам варто:

1. знаходити час на розмови зі своїми дітьми (часом достатньо навіть 5 хвилин);
2. слухати їх уважно, не знецінювати переживання та біль. Розбиратися одразу, не відкладаючи на пізніше;
3. дати дитині чітке розуміння: «Ми твої мама і тато і ми завжди підтримаємо. Що б ти не зробив. Навіть коли весь світ буде проти тебе». Поясніть, що це не означає, що дитина може сісти на шию та диктувати свої умови;
4. крок за кроком у бесідах із дитиною прищеплювати відчуття відповідальності — за себе і своє здоров’я, за близьких і друзів; відповідальність — не покарання, а можливість: "Ти відповідаєш за своє життя. Ти можеш з ним зробити все, що захочеш";
5. не навчати жити за батьківськими правилами. а сказати: "Я не знаю, як тобі жити. Знаю, що ти із цим впораєшся, а я завжди допоможу і буду поряд";
6. навчитися спілкуватись зі своєю дитиною використовуючи емпатію – усвідомлене співпереживання емоційному стану дитини, здатність розпізнавати, що вона відчуває.

Увага! Повідомити про участь дітей у небезпечній "грі" можна: → зателефонувати за номером "102"; → звернутися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України; → діти особисто можуть звернутися за номерами довіри громадської організації "Ла Страда - Україна": 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних) або через електронні канали консультування; → звернутися до адміністрації соціальної мережі, у якій було виявлено групу, з метою її блокування.

Доведення до самогубства

Статтею 120 Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачено притягнення до кримінальної відповідальності за доведення до самогубства.

Оскільки самогубство або замах на нього кримінальної відповідальності не тягне за собою, підбурювання до самогубства і пособництво в самогубстві також не караються законом. Підбурювання до самогубства або пособництво в самогубстві особи, яка через вік або стан психіки не могла усвідомлювати свої дії чи керувати ними, кваліфікується як умисне вбивство за умови, що самогубство мало місце.

Об'єкт злочину

Об'єктом цього злочину є життя людини.

Об'єктивна сторона злочину

Об'єктивна сторона злочину полягає в доведенні особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших дій, що сприяють вчиненню самогубства.

Жорстоке поводження - це безжалісні, грубі діяння, що завдають потерпілому фізичних та психічних страждань (мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, побоїв, позбавлення засобів для існування, житла, їжі, одягу, необґрунтовані стягнення, несправедливе позбавлення заохочень, різного роду знущання).

Шантаж - це загроза розголосити про потерпілого відомості, які останній бажає зберегти в таємниці (наприклад, відомості про тяжку хворобу тощо). Ці відомості можуть бути також помилковими, такими, що не відповідають дійсності. Важливо, що вони мають такий характер, що потерпілий не хоче їх розголошувати.

Примус до протиправних дій - це загроза фізичним насильством, залякування, заподіяння побоїв тощо з метою примусити потерпілого, наприклад, брати участь у злочині.

Систематичне приниження людської гідності - це різного роду тривале принизливе ставлення до потерпілого (образи, наклеп, анонімні обвинувачення, знущання над честю жінки, цькування, несправедлива критика). Судова практика не відносить до такого роду обставин розірвання шлюбних відносин одним із подружжя, відмову від укладання шлюбу, припинення співжиття, подружню зраду, якщо при цьому не здійснювалися інші дії, що принижують людську гідність. Не можуть також кваліфікуватися за статтею 120 КК України випадки самогубства внаслідок вчинення щодо особи будь-яких законних дій (наприклад, правомірного звільнення з роботи), а також внаслідок повідомлення хоча й таких, що принижують гідність особи, але достовірних, таких, що відповідають дійсності, відомостей (за умови, що вони повідомлялися не в образливій чи цинічній формі).

Увага! Стаття 120 КК України застосовується лише при настанні самогубства або замаху на самогубство. Між вказаною поведінкою винного і самогубством потерпілого чи замахом на нього має бути причинний зв’язок.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб’єктивна сторона злочину може полягати як в умислі, так і в необережності.

Суб'єкт злочину

Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку.

Для притягнення до відповідальності за частиною другою статті 120 КК України необхідно, щоб суб’єктом була особа, від якої потерпілий перебував у матеріальній або іншій залежності.

Кваліфікуючі ознаки

Кваліфікуючою ознакою данного діяння є вчинення вказаних дій щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб.

Під матеріальною залежністю слід розуміти випадки, коли потерпілий отримує від винного істотну матеріальну підтримку або перебуває на його утриманні (наприклад, залежність непрацездатної жінки від чоловіка, неповнолітніх дітей - від батьків, підопічних - від опікунів тощо).

Під іншою залежністю слід розуміти залежність підлеглого від начальника, учня - від викладача, одного родича - від іншого тощо.

Особливо кваліфікуючі ознаки

Особливо кваліфікуючою ознакою є вчинення вказаних дій, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього (особи віком до 18 років).

Санкція (покарання)

1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, систематичного приниження її людської гідності або систематичного протиправного примусу до дій, що суперечать її волі, схиляння до самогубства, а також інших дій, що сприяють вчиненню самогубства, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього, -

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Складність притягнення до відповідальності "груп смерті"

Складність виявлення, розслідування таких злочинів та запобігання їм зумовлена такими характерними особливостями:

1. місцем учинення злочину є соціальні мережі;
2. анонімність мережі Інтернет, вразливість бездротового доступу та використання проксі-серверів істотно ускладнюють виявлення злочинців;
3. віртуальні учасники використовують різноманітні технічні засоби для формування в жертви думок про самогубство;
4. дії злочинців мають частий, повторюваний і тривалий характер.

Крім того, існує проблема доведеності вини в таких злочинах. Передусім це пов’язано зі складністю встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями винного та смертю потерпілої особи, необхідністю призначення та проведення різноманітних судових експертиз у справах про доведення до самогубства через мережу Інтернет з метою отримання доказової інформації тощо.

Використані джерела

• Тактика запобігання доведенню неповнолітніх до самогубств через соціальні мережі (інтернет-спільноти): сучасні відчизняні реалії та зарубіжний досвід
• Що потрібно знати про "групи смерті", та як захистити дітей від суїциду?
• Як запобігти суїцидам дітей через групи в соцмережах: 7 порад батькам
• Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010