Суд присяжних

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Господарський процесуальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про судоустрій і статус суддів"
• Закон України "Про запобігання корупції "
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
• Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"

Загальні положення

Відповідно до частини четвертої статті 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя (частина перша статті 63 Закону).

Обов’язки присяжного (частина друга статті 63 Закону):

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Порядок затвердження списків присяжних

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними (наразі, Господарський процесуальний кодекс України не містить відповідних положень щодо участі в розгляді господарських справ присяжних, окрім встановленої пунктом 4 частини першої статті 67, заборони допиту в якості свідка судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю).

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ Закону визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності. До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями.

Вимоги до присяжного

https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/pres-centr/news/723687/

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом (стаття 65 Закону).
Не включаються до списків присяжних громадяни:

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
• які мають незняту чи непогашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
• особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Спеціальна перевірка щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, не проводиться (абз. 4 пункту 1 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171, в відповідності до пункту 5 ч. 1 ст. 56 Закону України “Про запобігання корупції”).

Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного:
За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 Закону , голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного.

Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного (частина друга статті 66 Закону):

• особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
• керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

Зазначені особи увільняються від виконання обов'язків присяжного за заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді

Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду (стаття 67 Закону).

Гарантії прав присяжних

♦ Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 (далі - Порядок). Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Порядку присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу у порядку, визначеному статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

До фактично відпрацьованого часу належить:

• ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
• участь присяжного в судовому засіданні;
• перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
• час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

♦ За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

♦ На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків (стаття 68 Закону).

Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них

Відповідно до статті 185⁵ Кодексу України про адміністративні правопорушення перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, - караються відповідно до статей 377, 378, 379 Кримінального кодексу України.

При розгляді кримінальних справ прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України (стаття 389 КПК України).

Присяжні в цивільному процесі

У випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (частина друга статті 34 ЦПК України).

Пунктом 4 частини першої статті 70 ЦПК України встановлена заборона допиту в якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Розгляд цивільних справ, за участі присяжних, проводитися судом в порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних у справах про (частина четверта статті 293 ЦПК України):

• обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .

Присяжні в кримінальному процесі

Особливості кримінального провадження стосовно присяжного

Згадка про народного засідателя в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) - відсутня, мова йде лише про присяжного.

В пункті 7 частини другої статті 65 КПК України міститься заборона допиту у якості свідка присяжного про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206², 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366², 366³, 368, 368⁵, 369, 369², 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення, зокрема присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.

Також, щодо присяжного на час виконання ним обов'язків у суді застосовується особливий порядок кримінального провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 480 КПК України, а повідомлення про підозру здійснюється Генеральним прокурором або його заступником або іншим прокурором за їх дорученням (пункт 3 частини першої, частина друга статті 481 КПК України).

Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних

Частиною третьою статті 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

В умовах воєнного стану, згідно ч. 10 ст. 615 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною (01.05.2022 р.) було визначено склад суду за участю присяжних.

Визначення присяжних для судового розгляду

Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 2 частини першої статті 35 КПК УКраїни).

Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного

Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні (статті 75, 76 КПК України):

• якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
• якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
• якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
• за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
• у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення присяжного для розгляду справи;
• якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження.

За наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України присяжний зобов'язаний заявити самовідвід (стаття 80 КПК України).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити відвід присяжному (частина друга статті 80 КПК України).

Провадження в суді присяжних

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки (стаття 385 КПК України).

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Права і обов'язки присяжного (стаття 386 КПК України)

Присяжний має право:

• брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
• робити нотатки під час судового засідання;
• з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
• просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Присяжний зобов'язаний:

• правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
• додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
• не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
• не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
• не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
• не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Відбір присяжних у суді (стаття 387 КПК України)

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених КПК України або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним (частина п'ята статті 387 КПК України).

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних, які під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

Приведення присяжних до присяги (стаття 388 КПК України)

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:

"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Усунення присяжного (стаття 390 КПК України)

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

• у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частини другої статті 386 КПК України;
• за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного після чого судове провадження розпочинається з початку.

Порядок наради і голосування в суді присяжних(стаття 391 КПК України)

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 КПК України, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

Особливості КПК України щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше

• під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (частина третя статті 331 КПК України);
• заборона проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних (частина перша статті 361 КПК України);
• прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України (стаття 389 КПК України).

Цікаво! Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних"