Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Практика свідчить, що майже кожен другий укладений договір порушується на стадії його виконання. Іноді порушення є незначними або ж сторони, знаючи, що їм вдасться врегулювати свої стосунки неформально, не звертають на це належної уваги. Незважаючи на таку "толерантність", відносини сторін нерідко заходять у глухий кут, і тоді вже не залишається нічого іншого, як надсилати одна одній претензії або звертатися до суду. Поговоримо про те, як захиститися від недобросовісних дій контрагента в майбутньому, укладаючи договір.
== Нормативна база ==


== Нормативно правова база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]


# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];
== Загальна інформація ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
'''Договір підряду''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 статті 837 ЦК України]).
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/stru#Stru/ Закон України “Про судовий збір”]


== Поняття договору підряду ==  
<u>Детальніше:</u> [[Договір підряду]]
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040] ст. 837 ЦКУ, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
== Дострокове одностороннє розірвання договору ==


== Сторони в договорі підряду ==
Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, втілений у законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.


Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Сторони договору можуть передбачити, що:


Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
- кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;


- сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;


== Дострокове одностороннє розірвання договору ==
- сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.


Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 Статтею 651 ЦК України] та статтею 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1350 Господарського кодексу України] передбачено, що розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.


Сторони договору можуть передбачити:
Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовом]] про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.


- що кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4089 Статтею 849 ЦК України] передбачено:


- що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, <u>замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків</u>.


- що сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, <u>замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків</u>, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - в<u>ідмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника</u>.


Законодавством (ст. 651 ЦК, ст. 188 ГК**) передбачено правило: "Розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором".
- з<u>амовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду</u>, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.


Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, <u>замовник має право відмовитися від договору</u> та вимагати відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4124 частина третя статті 858 ЦК України]).


Відносно можливості розірвання договору в односторонньому порядку внаслідок прямої вказівки закону зазначимо, що таке можливе за умови, що спеціальна норма закону щодо того чи іншого виду договорів передбачає таку можливість.
Договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України].


ПРИКЛАД 1
== Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором підряду ==
Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, <u>підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків</u>.


Статтею 849 ЦК передбачено, що, коли за договором про виконання робіт (підряд) підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Відмова від договору однієї зі сторін - це і є одностороннє розірвання договору.
Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, <u>підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4086 стаття 848 ЦК України])</u>


Таких прикладів щодо різних видів договорів можна наводити безліч. Проте далеко не завжди закон надає можливість розірвати договір в односторонньому порядку без звернення до суду (відмовитися від договору), навіть якщо друга сторона допускає порушення договору.
'''Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи'''


ПРИКЛАД 2
Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:


Власник автомобіля, який знаходиться у заставі, вирішив передати його в оренду. При цьому наймач не був попереджений про те, що авто заставлене, хоча ст. 769 ЦК говорить про обов'язок наймодавця повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Тобто порушення зобов'язання є беззаперечним. Проте таке порушення не дає наймачеві права на розірвання договору в односторонньому порядку (законом не передбачено). Аби розірвати такий договір оренди, наймачеві доведеться звертатися до суду.
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;


== Судове врегулювання: ==
2) пропорційного зменшення ціни роботи;


=== Матеріальна шкода ===
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при затопленні квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.


''Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.''


=== Моральна шкода ===
''Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.''
За приписом частини першої статті 1167 Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно п. 4-5 постанови № 4 від 31.03.95 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди,та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають:  наявність такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та вини  останнього  в  її  заподіянні.  Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору.


=== Позовна заява ===
''Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4124 стаття 858 ЦК України]'')''
При зверненні до суду Вам необхідно буде:
# скласти позовну заяву відповідно до вимог ст.ст.175-177 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуального кодексу України]);
# до позовної заяви обов`язково додати такі документи:
*  акт про затоплення квартири;
*  документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;
*  квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ “[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]”)


=== Матеріальна шкода ===
Згідно з частиною першою статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.


=== Судові витрати ===
Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»] роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Слід звернути увагу на положення цивільного законодавства, що регулює порядок розподілу судових витрат.
=== [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ===
Так, згідно п. 12 ч.3 ст. 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1516971744053218 ЦПК України] однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 133 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1516971744053218 ЦПК України]:
# Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
# До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:
* на професійну правничу допомогу;
* пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та '''проведенням експертизи''';
* пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
* пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.


Згідно ст. 141 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print1516971744053218 ЦПК України]:
== Судова практика ==
#  Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_374600-13 Лист Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18 лютого 2013 року № 01-06/374/2013]
#  Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88522767?fbclid=IwAR2qgfh48I7-FUnhjTkihqzXlIUElg-HcM5wZEbTQh8GkuA488CD6mLTxkE Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року у справі № 752/16304/18] (Сама по собі вимога про повернення сплачених коштів не може розцінюватися як вимога про розірвання договору. Вона повинна бути заявлена чітко, тобто таким чином, щоб однозначно сприймалась іншими особами.)
у разі задоволення позову - на відповідача;
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83225346 Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2019 року у справі № 761/47012/18]
* у разі відмови в позові - на позивача;
* у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.


Отже, при збиранні належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів виникають значні шанси отримати перемогу у справі і як наслідок відшкодувати судові витрати, в тому числі витрати на проведення експертизи.
== Див. також ==
* [[Звернення до господарського суду]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Договір підряду]]
* [[Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт]]
* [[Договір будівельного підряду]]
* [[Договір побутового підряду]]
[[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|<br>]]


[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Поточна версія на 10:10, 28 листопада 2023

Нормативна база

Загальна інформація

Договір підряду - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 ЦК України).

Детальніше: Договір підряду

Дострокове одностороннє розірвання договору

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, втілений у законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Сторони договору можуть передбачити, що:

- кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;

- сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;

- сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.

Статтею 651 ЦК України та статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.

Статтею 849 ЦК України передбачено:

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (частина третя статті 858 ЦК України).

Договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 ЦК України.

Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором підряду

Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (стаття 848 ЦК України)

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості (стаття 858 ЦК України)

Матеріальна шкода

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

Моральна шкода

Судова практика

Див. також