Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно правова база: ==
== Нормативна база ==


# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України (ЦК України)]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/stru#Stru/ Закон України “Про судовий збір”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_374600-13 Лист Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18.02.2013 № 01-06/374/2013]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]


== Поняття договору підряду ==  
== Загальна інформація ==  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ст. 837 ЦК України], за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
'''Договір підряду''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).


Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
<u>Детальніше:</u> [[Договір підряду]]
 
''Спеціальними'' ''видами договору підряду'' є:  
 
1) договір побутового підряду (статті 865-874 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]);
 
2) договір будівельного підряду (статті 875-886 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]);
 
3) договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт (статті 887-891 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]);
 
4) договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (гл. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).
 
== Сторони в договорі підряду ==
'''''Підрядник''''' - це особа, яка бере на себе обов'язок виконання замовленої роботи. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
 
'''''Замовником''''' є особа, яка замовляє виконання певної роботи, беручи на себе обов'язок прийняти й оплатити її результат.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
 
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
 
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
== Дострокове одностороннє розірвання договору ==
== Дострокове одностороннє розірвання договору ==


Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.
Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.


Сторони договору можуть передбачити:
Сторони договору можуть передбачити, що:


- що кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;
- кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;


- що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;
- сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;


- що сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.
- сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.


Законодавством (ст. 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК], ст. 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1350 ГКУ]) передбачено правило: "Розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором".
Статтею 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України] та статтею 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1350 Господарського кодексу України] передбачено, що розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.


Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.
Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з [[Звернення до господарського суду|позовом]] про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Статтею 849 ЦК України] передбачено:
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Статтею 849 ЦК України] передбачено:
Рядок 54: Рядок 34:
- <u>Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду</u>, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
- <u>Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду</u>, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.


- Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, <u>замовник має право відмовитися від договору</u> та вимагати відшкодування збитків (ст. 858 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).
- Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, <u>замовник має право відмовитися від договору</u> та вимагати відшкодування збитків (стаття 858 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України]).


Договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України].
Договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України].
Рядок 80: Рядок 60:


=== Матеріальна шкода ===
=== Матеріальна шкода ===
Згідно п. 1. ст. 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною першою статті 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.


Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»] роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»] роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
=== Моральна шкода ===
=== [[Відшкодування моральної шкоди|Моральна шкода]] ===
За приписом частини першої статті 1167  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ЦК України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.


Відповідно п. 4-5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text постанови № 4 від 31.03.95 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»] у позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди,та якими доказами це підтверджується.
== Судова практика ==
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають: наявність такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та вини  останнього  в  її  заподіянні. Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_374600-13 Лист Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" від 18 лютого 2013 року № 01-06/374/2013]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81435296 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 квітня 2019 року у справі № 914/555/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83225346 Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2019 року у справі № 761/47012/18]


[[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|<br>Судові витрати:поняття, види, порядок оплати]]
== Див. також ==
* [[Звернення до господарського суду]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Договір підряду]]
* [[Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт]]
* [[Договір будівельного підряду]]
* [[Договір побутового підряду]]
[[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|<br>]]


[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Версія за 15:06, 3 листопада 2020

Нормативна база

Загальна інформація

Договір підряду - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 ЦК України).

Детальніше: Договір підряду

Дострокове одностороннє розірвання договору

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Сторони договору можуть передбачити, що:

- кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;

- сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;

- сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.

Статтею 651 ЦК України та статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.

Статтею 849 ЦК України передбачено:

- Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

- Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

- Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (стаття 858 ЦК України).

Договір підряду припиняється, а підстави для його розірвання у судовому порядку відсутні, якщо замовник відмовився від нього згідно із статтею 849 ЦК України.

Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором підряду

Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Матеріальна шкода

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

Моральна шкода

Судова практика

Див. також