Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс УРСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс УРСР]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]


== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==

Версія за 07:10, 22 січня 2021

Нормативно-правова база

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку є необхідністю вирішення гострих житлових проблем, таких як несплата житлово-комунальних послуг усіма повнолітніми квартиронаймачами, утворення заборгованість за такі послуги та наявність судового рішення про її стягнення.
Бажання розділити особового рахунку на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:

  • в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
  • між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату.

У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо). Розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.

Особовий рахунок

Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній статті 156 Житлового кодексу УРСР, якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Мешканці дійшли згоди

У випадку, якщо мешканці дійшли згоди щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до ЖЕК повинні бути здані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.

Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку

Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. №45) встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:

  • за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
  • за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;
  • за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року №2, при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму ч.2 ст.373 ЦК України за правилами аналогії закону, встановленої ч.1 ст.8 ЦК України.

Позитивне рішення суду

Така ж правова позиція відображена в рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 р. у справі № 2035/5980/2012 про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.

Пеня за несвоєчасну оплату та відмова від централізованого опалення

9 листопада 2017 р. Верховна Рада України на засіданні ухвалила закон про житлово-комунальні послуги. Документ визначає єдину термінологію, запроваджує штрафи за прострочення оплати і надає можливість відмовитися від централізованого опалення і постачання гарячої води. Також закон передбачає запровадження перевірки якості послуг і можливість зменшити розмір сплати у разі надання неякісних послуг.

Штрафи за прострочення виплат

Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються. Цю норму запровадять з 1 січня 2019 року.

Договірні засади на отримання послуг ЖКГ

Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг. Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін. Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю. Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг

• індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру)

• індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок)

• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників)

• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК)

Комерційний облік

Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).

Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця

Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни. А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору. Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку. І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.