Відмінності між версіями «Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
 
== Нормативна база ==
 
== Нормативна база ==
  
Рядок 12: Рядок 13:
 
Згідно частини 1 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08  КЗпП України] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.<br>
 
Згідно частини 1 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08  КЗпП України] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.<br>
 
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]:  
 
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]:  
* для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
+
[[Файл:27 25.jpg|безрамки|ліворуч|,]]
* для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
 
* для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
 
* для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
 
  
 
== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
 
== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
Рядок 30: Рядок 28:
 
'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08  КЗпП України], це – [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]] та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).'''
 
'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08  КЗпП України], це – [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]] та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).'''
  
 +
== Святкові та неробочі дні ==
 +
Святкові та неробочі встановлюються виключно законодавством.
 +
'''
 +
'''Статтею 73 КЗпП[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08] визначено такі святкові дні:'''
 +
 +
1 січня — Новий рік;
 +
 +
7 січня — Різдво Христове;
 +
 +
8 березня — Міжнародний жіночий день;
 +
 +
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
 +
 +
9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
 +
 +
28 червня — День Конституції України;
 +
 +
24 серпня — День незалежності України;
 +
 +
14 жовтня — День захисника України.
 +
 +
'''Неробочими є дні релігійних свят:'''
 +
 +
7 січня — Різдво Христове;
 +
 +
один день (неділя) — Пасха (Великдень);
 +
 +
один день (неділя) — Трійця.
 +
 
[[Категорія:Трудове право]]
 
[[Категорія:Трудове право]]
 
[[Категорія:Оплата праці]]
 
[[Категорія:Оплата праці]]
 
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]
 
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Версія за 10:16, 29 січня 2020

Нормативна база

Загальні положення про вихідний день

Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку. Відповідно до статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Згідно частини 2 статті 67 КЗпП України загальним вихідним днем є неділя.
Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли з вихідним днем збігається святковий або неробочий день, перелік яких вказано в статті 73 КЗпП України, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Специфіка роботи у вихідні дні

Згідно частини 1 статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 КЗпП України), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено.
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 КЗпП України:

,

Компенсація за роботу у вихідні дні

Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)

Стаття 72 КЗпП України регулює питання компенсації за роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України у подвійному розмірі:

  • відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад:
  1. у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу;
  2. в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали трудовий договір на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців».
Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.

Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 КЗпП України, це – комісії по трудових спорах та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).

Святкові та неробочі дні

Святкові та неробочі встановлюються виключно законодавством. Статтею 73 КЗпП[1] визначено такі святкові дні:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України.

Неробочими є дні релігійних свят:

7 січня — Різдво Христове;

один день (неділя) — Пасха (Великдень);

один день (неділя) — Трійця.