Відмінності між версіями «Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
м (Natalia.melnyk перейменував сторінку з ПРАВО НА ЗВЕРНЕННЯ ЗІ СКАРГОЮ (ЗАЯВОЮ) ЩОДО ПОВЕДІНКИ СУДДІ на [[Право на звернення зі скаргою (заявою) щ...)
Рядок 53: Рядок 53:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
Здійснення дисциплінарних проваджень буде розпочато лише після прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки це пов’язано з необхідністю створення дисциплінарних органів, порядок створення і діяльності яких згідно з Конституцією України має бути передбачений вказаним законом.
 
Здійснення дисциплінарних проваджень буде розпочато лише після прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки це пов’язано з необхідністю створення дисциплінарних органів, порядок створення і діяльності яких згідно з Конституцією України має бути передбачений вказаним законом.
 +
 +
[[Категорія:Дисциплінарне стягнення]]

Версія за 20:32, 20 грудня 2016

Нормативна база

Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді

Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

  1. умисне або внаслідок недбалості: незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад гласності і відкритості судового процесу; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
  2. безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
  3. допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
  4. умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;
  5. розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
  6. неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
  7. неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
  8. втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
  9. неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
  10. зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
  11. використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
  12. допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
  13. ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;
  14. непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
  15. визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
  16. неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
  17. подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
  18. неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
  19. декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.

Куди звертатися

Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до Конституції України).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів», передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (стаття 32 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Перелік та зразки необхідних документів

Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

  1. прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
  2. прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
  3. конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
  4. посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

Примітки

Здійснення дисциплінарних проваджень буде розпочато лише після прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки це пов’язано з необхідністю створення дисциплінарних органів, порядок створення і діяльності яких згідно з Конституцією України має бути передбачений вказаним законом.