Відмінності між версіями «Право земельного сервітуту»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Приведено у відповідність до Земельного кодексу з урахуванням змін)
 
(Не показані 27 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/stru#Stru Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Цивільний кодекс України ]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]


== Загальні визначення ==
== Загальні визначення ==
У сучасному українському законодавстві право сервітуту регулюється Цивільним та Земельним кодексами України.
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодеку України].
Так, Цивільний кодекс України визначає сервітут одним з речових прав на чуже майно. Сервітут встановлюється, згідно зі статтею 401 Цивільного кодексу України, щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 статтею 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів <u>(земельний сервітут)</u> або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі <u>(особистий сервітут)</u>.


== Сервітут в цивільному праві==
Згідно статті 402  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]  Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.  
Цивільний кодекс України поділяє сервітути на земельні та особисті.
Підставою для такого поділу є спосіб визначення сервітуарію – особи, яка вимагає встановлення сервітуту.


Сервітуарієм за земельним сервітутом є власник (володілець), постійний користувач чи тимчасовий користувач, панівної земельної ділянки, для задоволення потреб користування якою встановлено сервітут, за рахунок обмеження у користуванні обслуговуючої земельної ділянки. Таким чином, існування земельного сервітуту пов’язане з існуванням двох земельних ділянок, коли для повноцінного використання однієї земельної ділянки необхідне обмеження у користуванні іншої земельної ділянки. Причому такі земельні ділянки можуть не мати спільних меж, головною ознакою є доповнення однієї земельної ділянки за рахунок обмеження іншої.
УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою.  
Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи (частина перша статті 101 Земельного кодексу України).
Зазначимо також, що сервітут може бути встановлений будь-якою особою, що володіє земельною ділянкою на якомусь титулі. Тому постійний користувач земельної ділянки, окрім власника, може обтяжити земельну ділянку сервітутом. Проте користувач земельної ділянки, окрім власника, може обтяжити земельну ділянку сервітутом лише на час свого користування, і лише у разі коли законом або договором йому передано право розпорядження земельною ділянкою. З іншого боку, відносно земельної ділянки, наданої в користування третій особі, власник може встановити сервітут лише за згодою користувача.


== Особистий сервітут ==
== Види сервітутів ==
Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям.
{| class="wikitable"
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті.
|-
Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). У таких правовіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 ЦК України. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.
! colspan="2" | Види сервітутів
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення статей 71, 72 ЖК УРСР застосуванню не підлягають.
|-
Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р.  № 5].
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям.<br />
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405  Цивільного кодексу України].<br />


== Земельний сервітут ==
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 статей 71, 72  Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5.]
Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту.
|-
Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право:
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту.<br />
вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом;
на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту.
Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається  обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту.
Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам (частина друга статті 101 Земельного кодексу України). При цьому з земельні сервітути здійснюються способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється, а встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.


== Земельні сервітути за терміном дії ==
Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.<br />
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові).
Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені статтею 99 ЗК України:


а) право проходу та проїзду на велосипеді;
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".]<br />


б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч.3 ст. 101 Земельного кодексу України]).
|}


в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;
== Земельні сервітути за терміном дії ==
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.


г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
'''<u>Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ст. 99  Земельного кодексу України]</u>:'''


ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
право проходу та проїзду на велосипеді;


д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;


е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;


є) право прогону худоби по наявному шляху;
право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;


ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;


з) інші земельні сервітути.
♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;


Зазначений перелік не є вичерпним.
♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;


== Припинення сервітуту ==
♦ право прогону худоби по наявному шляху;
Підставами припинення сервітуту є:


1) поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;


2) відмова сервітуарія від сервітуту;
♦ право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;


3) закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
♦ інші земельні сервітути.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''
|}


4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
== Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 100 Земельного кодексу України] за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.


5) невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)
== Плата за користування сервітутом ==
Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. З ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.


6) смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.


На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:
Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.


1) припинення підстав його встановлення;
== Припинення сервітуту ==
 
'''<u>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 102 Земельного кодексу України] підставами припинення сервітуту є</u>:'''
2) встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
 
# відмова сервітуарія від сервітуту;
3) невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм.
#рішення суду про скасування земельного сервітуту;
 
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
== Зразок договору сервітуту для проходу та проїзду по земельній ділянці ==
# порушення власником сервітуту умов користування сервітутом;
 
# невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.
<big>ДОГОВІР
'''<u>На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:</u>'''  
про встановлення сервітуту для проходу та проїзду по земельній ділянці</big>
# припинення підстав його встановлення;
 
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.
м. "  " _________ 2017 року
Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості)  
 
Цей договір укладено між власником/володільцем земельної ділянки, зокрема ________________ (надалі – "Власник/Володілець"), з однієї сторони, та _________________________,  (надалі –"Сервітуарій"), з другої сторони, що разом іменуються "Сторони", а кожна окремо – "Сторона", уклали цей договір про наступне:
 
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
 
1.1. Земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: площа, кадастровий номер, цільове призначення, правовий режим, яка розташована за адресою: Вінницька область, Козятинський р-н, м.Козятин, вул..Сєдова встановлює земельний сервітут в інтересах Сервітуарія на право проходу та проїзду по земельній ділянці
 
1.2. Право користування земельною ділянкою для проходу Сервітуарія виникає щодо частини земельної ділянки довжиною ___ (______) метрів та шириною _ (____) метрів, що визначена як доро¬га літ. ____ на Плані земельної ділянки «_____________» за адресою: ____ (надалі - частина земельної ділянки).
 
1.3. Відповідно до встановленого цим договором сервітуту, після його укладення у Сервітуарія виникає право проходу  по частині земельної ділянки. Сервітут не надає Сервітуарію іншого, ніж визначене цим договором, права користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: ______
 
1.4. Земельна ділянка, що знаходиться за адресою: ___належить Власнику майна на праві приватної власності згідно з Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку серії __ ________, реєстраційний ___________, виданий _______ року на підставі розпорядження державної адміністрації _______ № _____ від _____ року.
 
1.5. Власник майна стверджує, що на момент укладення цього договору вказана вище земельна ділянка не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів щодо відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на земельну ділянку.
 
1.6. Під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна земельна ділянка не перебуває.
 
1.7. Власник (володілець) повинен попередити іншу сторону про права третіх осіб на земельну ділянку, в тому числі про укладений договір оренди земельної ділянки.
 
1.8. У випадку, коли земельна ділянка, відносно якої встановлюється сервітут, надана в оренду, то укладання даного договору можливе виключно з письмової згоди орендаря на умовах цього договору з обов'язковим попереднім внесенням змін та доповнень до договору оренди. Зміни та доповнення до договору оренди повинні відповідати умовам цього договору.
 
2. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ
 
2.1. Згідно з цим Договором земельний сервітут встановлюється безстроково.
 
3. РОЗРАХУНКИ ПО ДОГОВОРУ
 
3.1. Плата по договору розрахована на один рік у розмірі ___________________________________.
 
3.2. Плата по договору вноситься Сервітуарієм (дата, порядок внесення плати) ______________, але не пізніш ________________. Надання послуг та передача продукції оформляється відповідними актами, засвідченими підписами сторін (для юридичних осіб підпис посвідчується печаткою).
 
3.3. Форма плати ____________________________________________________________________
 
• грошова _____________________________________________________________ (у гривнях);
 
• відробіткова ________________________________________________________________________ (надання послуг: види послуг, вартість, місце та строки надання);
 
• натуральна - за визначеною кількістю або часткою продукції _________________________________________________________________________________________ (перелік продукції, її якісні показники, вартість, місце, порядок і строки поставки). В разі сплати не в грошовій формі, між сторонами складається протокол з фіксацією виду оплати та її грошової оцінки. Протокол складається не менш ніж в двох екземплярах і засвідчується підписом сторін (для юридичних осіб підпис посвідчується печаткою).
 
3.4 Розрахунок між сторонами оформляється відповідними документами (актами, квитанціями тощо), які оформляються не менш ніж в двох екземплярах і посвідчуються підписом сторін (для юридичних осіб підпис посвідчується печаткою).
 
3.5. Сервітуарій (повністю, частково) звільняється від плати з таких підстав: _________________________________________________________________________________________.
 
3.6. У разі дострокового припинення або розірвання договору, внесена на майбутній період плата повертається протягом шести місяців з дня припинення чи розірвання договору.
 
3.7. Умови договору про розмір плати можуть переглядатися за згодою сторін у випадках:
 
• погіршення стану земельної ділянки не з вини СЕРВІТУАРІЯ, що підтверджено документально;
 
• збільшення розмірів плати за землю, які сплачує власник (володілець);
 
• в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
 
У разі зміни плати на вимогу однієї із сторін, зацікавлена сторона повинна повідомити про те іншу сторону не пізніше, ніж за _____________________. При досягненні згоди між сторонами, укладається додаткова угода про зміну умов договору щодо розрахунків.
 
3.8. Земельний податок сплачується відповідно до вимог п. 20 ст. 12 Закону України "Про плату за землю".
 
3.9. У випадку визнання договору недійсним, одержана власником (володільцем) земельної ділянки плата за фактичний строк дії договору, не повертається.
 
4. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
 
4.1. Власник (володілець) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, _________________________________________________________________________________________ має право:
 
• вимагати своєчасного внесення плати;
 
• відвідувати земельну ділянку з метою контролю за використанням та станом земельної смуги, на яку встановлено земельний сервітут;
 
• вимагати відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту, у розмірі їх фактичної вартості.
 
зобов'язаний:
 
• не перешкоджати використанню земельної ділянки в межах встановленого сервітуту;
 
• не втручатися у господарську діяльність Сервітуарія;
 
• у разі вилучення із власності земельної ділянки, з підстав і в порядку, передбачених чинним законодавством, відшкодувати виникаючі при цьому збитки Сервітуарію.
 
4.2. Сервітуарій має право:
 
• приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації цього договору;
• здійснювати ________________________________________________________________________
• вимагати усунення перешкод, які виникають при використанні земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут;
• користуватися на умовах платності (безоплатно) та у відповідності з діючим порядком інженерними комунікаціями Власника (володільця) земельної ділянки.
зобов'язаний:
• своєчасно вносити плату за встановлення земельного сервітуту;
• належно використовувати встановлений земельний сервітут відповідно до цільового призначення земельної ділянки;
• не чинити дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик та екологічного стану землі;
• дотримуватися умов користування сервітутом, встановлених цим Договором;
• не передавати будь-яким способом земельний сервітут іншим фізичним і юридичним особам;
• відшкодувати Власнику (володільцю) збитки в зв'язку з погіршенням якості земель в результаті своєї господарської діяльності;
• після закінчення терміну договору припинити використання і повернути земельну ділянку в попередньому стані;
• гарантувати, що виконавчі державні органи та органи місцевого самоврядування, санітарні, протипожежні, землевпорядні органи, а також органи екологічної безпеки та архітектури не будуть обмежуватись стосовно доступу до земельної ділянки для виконання їх обов'язків в межах їх повноважень.
 
4.3. Сторони зобов'язані дотримуватися правил добросусідства.
 
4.4. Сторони несуть витрати, пов'язані з оформленням і реєстрацією цього Договору та виділенням земельного сервітуту в натурі, за погодженням.
 
4.5. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.  
 
4.6. Земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
 
4.7. Предмет сервітуту не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом Сервітуарієм іншим фізичним та юридичним особам.
 
4.8. Сторони спільно несуть витрати на підтримання земельної ділянки, обмеженої сервітутом в стані, належному до використання.
 
4.9. Покращення стану земельної ділянки, проведені Сервітуарієм, підлягають відшкодуванню згідно норм цивільного законодавства.
 
4.10. Земельний сервітут не позбавляє Власника (володільця) земельної ділянки прав володіння користування та розпорядження нею.
 
5. УМОВИ ЗМІНИ, ПРИПИНЕННЯ І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ
 
5.1. Зміна умов договору, його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою сторін. Зміна умов договору і дострокове розірвання оформляється додатковою угодою до цього договору і підлягає державній реєстрації. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору чи його розірвання спір вирішується у судовому порядку. Дострокове розірвання договору має здійснюватись за умови письмового попередження іншої сторони за _________________________ місяців.
 
5.2. Договір підлягає припиненню за умов і в порядку, передбачених ст. 102 Земельного кодексу України.
 
5.3. Договір втрачає чинність в разі його припинення на дату державної реєстрації.
 
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН, ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
6.1. За порушення умов Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
 
6.2. У разі несвоєчасного внесення плати за земельний сервітут Сервітуарій, в інтересах якого його встановлено, сплачує пеню за кожен день затримки у розмірі ________________________________________________________________________________________.
 
6.3. Спори, що виникають у зв'язку з встановленням та використанням земельного сервітуту, вирішуються у судовому порядку.
 
7. ФОРС-МАЖОР
 
7.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по даному договору, якщо це невиконання з'явилося наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору, в результаті подій надзвичайного характеру, які сторона не могла ані передбачати, ані подолати розумними заходами (форс-мажор).


7.2. Ризик випадкової загибелі частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, несе ____________________________________________________________________________.
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.


7.3. У разі знищення або пошкодження частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут, в результаті недбалого, безгосподарського ставлення, відшкодування провадиться стороною, з вини якої це сталося.
Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.


8. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.


8.1. Право земельного сервітуту виникає після підписання цього Договору сторонами з дати його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.
За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.


8.2. Цей договір укладено утрьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, з яких два примірники передаються сторонам договору, третій знаходиться в реєстраційній справі в органі, який здійснив державну реєстрацію.
Обґрунтування меж і площі, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, на яку необхідно встановити сервітут, покладається на позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.


8.3. Невід'ємною частиною цього договору є план меж земельного сервітуту.
Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:
* підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
* підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
* підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]


9. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522559 Постанова Верховного суду від 26.03.2020 у справі  № 383/153/17] в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250242 Постанова Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 607/12777/17] в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565527 Постанова Верховного суду від 16.04.2018 у справі №302/1464/14-ц] щодо меж втручання держави в право власності шляхом встановлення сервітуту: «Втручання держави в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання».
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77586902 Постанова Верховного суду від 01.11.2018 у справі №642/3165/17] щодо належних суб’єктів правовідносин, які виникають при встановленні сервітуту: «Вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут».


Власник (користувач) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут:
[[Категорія: Право користування чужим майном]]
_________________________________________________________________________________________
[[Категорія: Право користування землями]]
Власник (землекористувач), в інтересах якого встановлюється земельний сервітут:
[[Категорія: Цивільне право]]
_________________________________________________________________________________________
[[Категорія: Земельне право]]
Договор зареєстровано
[[Категорія: Нотаріат]]
__________________________________________________________________________________

Поточна версія на 12:46, 29 жовтня 2021

Нормативна база

Загальні визначення

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 Земельного кодеку України. Згідно зі статтею 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно статті 402 Цивільного кодексу України Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.

УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою.

Види сервітутів

Види сервітутів
Особистий сервітут Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям.

За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 Цивільного кодексу України. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 Цивільного кодексу України.

Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення статей 71, 72 Житловий Кодекс Української РСР застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5.

Земельний сервітут Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту.

Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам (ч.3 ст. 101 Земельного кодексу України).

Земельні сервітути за терміном дії

Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.

Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені ст. 99 Земельного кодексу України:

♦ право проходу та проїзду на велосипеді;

♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

♦ право прогону худоби по наявному шляху;

♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

♦ право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;

♦ інші земельні сервітути.

Зазначений перелік не є вичерпним.

Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту

Відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Плата за користування сервітутом

Плата за користування сервітутом. Відповідно до ч. З ст. 101 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.

Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.

Припинення сервітуту

Відповідно до статті 102 Земельного кодексу України підставами припинення сервітуту є:

  1. поєднання в одній особі сервітуарія та власника;
  2. відмова сервітуарія від сервітуту;
  3. рішення суду про скасування земельного сервітуту;
  4. закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;
  5. порушення власником сервітуту умов користування сервітутом;
  6. невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

  1. припинення підстав його встановлення;
  2. встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості)

Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку

Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Обґрунтування меж і площі, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, на яку необхідно встановити сервітут, покладається на позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:

  • підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
  • підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
  • підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.

Файл:Договір сервітуту.docx

Судова практика

  • Постанова Верховного суду від 26.03.2020 у справі № 383/153/17 в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.
  • Постанова Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 607/12777/17 в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.
  • Постанова Верховного суду від 16.04.2018 у справі №302/1464/14-ц щодо меж втручання держави в право власності шляхом встановлення сервітуту: «Втручання держави в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання».
  • Постанова Верховного суду від 01.11.2018 у справі №642/3165/17 щодо належних суб’єктів правовідносин, які виникають при встановленні сервітуту: «Вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут».