Право власності на землю територіальних громад: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
(Не показано 22 проміжні версії 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== '''Нормативна база''' ==
== Нормативна база ==
 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний процесуальний кодекс]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5245-17 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]  


== '''Загальні відомості''' ==
==Загальні відомості==
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).


'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають:
'''У комунальній власності перебувають:'''
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
*усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
*земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
<br />
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
==Суб’єкти права комунальної власності==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 ЦК України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).


== '''Суб’єкти права комунальної власності''' ==
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 ЗК України]).
==Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність==
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
*землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
*землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
*землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
*землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
*землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];
*земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
*земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
*землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.
==Підстави набуття земель у право комунальної власності==
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
*передачі їм земель державної власності;
*відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
*прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.


Ст. 142 Конституції України, (а також ч. 2 ст. 327 ЦКУ) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - ст.ст. 7,8 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12,80 та ін. ЗКУ, є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п.34 ст. 26, п.21 ст. 43 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду, крім випадків передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n293 статтею 23-1 цього Закону]. На території місця поховання не можуть бути розташовані об’єкти іншої форми власності, крім комунальної, за винятком випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n293 23-1] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n227 29 цього Закону].  
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.
==Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність==
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 частина перша ст. 117 ЗК України]).


== '''Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність''' ==
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 1 частини першої ст. 117 ЗК України]).


До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 2 частини першої ст. 117 ЗК України]).
а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;
ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
є) землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.


== '''Набуття земель у право комунальної власності''' ==
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 4 частини першої ст. 117 ЗК України])


Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:
Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)).
а) передачі їм земель державної власності;
==Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами==
б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
Згідно з частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 ЗК України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:  
в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*передачі їм земель державної власності;
г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.
*прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу» - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної  власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.
==Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність==
На території  місця  поховання  не  можуть  бути  розташовані об'єкти  іншої,  крім  комунальної  форми  власності,  за винятком
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ст. 117 ЗК України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.
випадків, передбачених статтею 29 цього Закону.
 
== '''Форми реалізації права власності на землю територіальними громадами. ''' ==
 
Чинне земельне законодавство, на жаль, не визначає конкретних форм безпосередньої реалізації права власності на землю територіальними громадами. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 1), називаючи територіальну громаду самостійним і специфічним учасником суспільних відносин, визначає її як жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Особливості статусу цього суб’єкта обумовлюють і специфіку його участі у сфері земельних відносин, зокрема, у відносинах комунальної власності на землю.
До безпосередніх форм реалізації права комунальної власності на землю можна віднести перш за все місцевий референдум. Це така форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, яка пов’язана з прямим голосуванням жителями села, селища чи міста. Близькою до цієї форми можна вважати і загальні збори всіх жителів, наприклад, села для вирішення питань місцевого значення. До таких питань відносяться і ті, які пов’язані з реалізацією права власності на земельні ділянки, що виступають об’єктом права комунальної власності.
У цих випадках територіальні громади безпосередньо можуть виконувати розпорядницькі функції щодо земель, які перебувають у комунальній власності.
Не виключається і безпосереднє використання територіальними громадами (а точніше жителями конкретних населених пунктів) земель комунальної власності, що знаходяться, зокрема в межах цих пунктів. Так, згідно із Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (ст. 17) від 6 вересня 2005 р. громадянам надається право користуватись об’єктами благоустрою населених пунктів, до яких законом віднесені території загального користування, парки, майдани, площі, бульвари, проспекти, пляжі, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди та інші території загального користування.
Членам територіальних громад земельне та екологічне законодавство гарантує здійснення ними права земельного використання земель в межах населених пунктів, які належать до комунальної власності і виступають об’єктами загального користування.
Відомо, що будь-який власник землі, реалізуючи належне йому право власності на землю, здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками. Не є виключенням і територіальні громади, які визнаються законом самостійними суб’єктами права комунальної власності на відповідні землі. Зокрема, ст. 12 ЗК України прямо передбачено, що до повноважень сільських, селищних та міських рад у галузі земельних відносин на території відповідних населених пунктів належить розпорядження землями територіальних громад.
Розпорядження землями, тобто визначення їхньої юридичної долі – одна з головних правомочностей власника земельної ділянки. Одним із способів реалізації правомочностей власника є об’єднання земельних ділянок, що є об’єктом права комунальної власності. У відповідності до ч. 5 ст. 83 ЗК України територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об’єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Необхідність об’єднання територіальними громадами земельних ділянок може виникати за різних підстав, наприклад, для будівництва спортивного комплексу, торговельного центру, промислового об’єкта тощо.
У зв’язку з цим виникають практично значимі питання, які потребують свого аналізу та вирішення, зокрема:
− що є правовою підставою для об’єднання суб’єктами права комунальної власності належних їм земельних ділянок?
− які правові наслідки випливають із такого об’єднання земельних ділянок?
Перш за все необхідно з’ясувати правову підставу для об’єднання земельних ділянок, належних територіальним громадам.
 


До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина друга ст. 117 ЗК України]).
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Земельне право]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: територіальна громада]]
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[категорія: місцеве самоврядування]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Версія за 11:31, 11 жовтня 2023

Нормативна база

Загальні відомості

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (частина перша ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)).

У комунальній власності перебувають:

  • усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
  • земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
  • землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Суб’єкти права комунальної власності

Стаття 142 Конституції України, (а також частина друга ст. 327 ЦК України) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. ЗК України, є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність (частина третя ст. 83 ЗК України).

Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

  • землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
  • землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
  • землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
  • землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;
  • землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
  • земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;
  • земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;
  • землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Підстави набуття земель у право комунальної власності

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

  • передачі їм земель державної власності;
  • відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
  • прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
  • придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
  • виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу» - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду, крім випадків передбачених статтею 23-1 цього Закону. На території місця поховання не можуть бути розташовані об’єкти іншої форми власності, крім комунальної, за винятком випадків, передбачених статтями 23-1 та 29 цього Закону.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша ст. 117 ЗК України).

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні (п. 1 частини першої ст. 117 ЗК України).

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки (п. 2 частини першої ст. 117 ЗК України).

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї (п. 4 частини першої ст. 117 ЗК України)

Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)).

Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами

Згідно з частиною п'ятою ст. 83 ЗК України територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

  • передачі їм земель державної власності;
  • відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
  • прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
  • придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
  • виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність

Згідно з частиною другою ст. 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність (частина друга ст. 117 ЗК України).