Право баби та діда, прабаби та прадіда на спілкування з онуками, правнуками

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:47, 15 червня 2021, створена Larysa.orel (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Право на спілкування з онуками

В ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню

Згідно до ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно ч. 2 ст. 257 Сімейного кодексу України батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Способи захисту цивільних прав при перешкоджанню спілкуванню з онуками

  • визнання права;
  • визнання угоди недійсною;
  • припинення дії, яка порушує право;
  • відновлення становища, яке існувало до порушення;
  • примусове виконання обов'язку в натурі;
  • зміна правовідношення;
  • припинення правовідносин;
  • відшкодування збитків;
  • відшкодування моральної шкоди;
  • визнання незаконним акта державного органу або органу місцевого самоврядування, а також інші способи захисту.

Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком

Дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. 258 Сімейного кодексу України). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 ст. 19 Сімейного кодексу України). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.

Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. 257 Сімейного кодексу України). чиняться перешкоди на спілкування баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, вони мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Підсудність розгляду справи

Заява про усунення перешкод спілкуванню з онуком, подається до суду за місцем проживання онуків.

Обставини які враховує суд при прийнятті рішення

Відповідно до статті 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України.

У статті 159 Сімейного кодексу України зазначено Суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів і до скількох) з дідів, бабів, сестер тощо на спілкування і виховання дитини (періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною в присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини тощо. При цьому також ураховується:

  • вік, стан здоров'я дитини;
  • поведінка родичів у минулому і теперішньому часі;
  • інші обставини, що мають істотне значення для дитини.
    Суд з урахуванням поведінки в сім'ї позивача, його характеристики, стану здоров'я, інших обставин, які можуть загрожувати життю, здоров'ю дитини, може відмовити в позові про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні.

Виконання рішення суду

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, треба звертатися до державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення  з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження») та вживає інші заходи примусового виконання рішення.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.