Правовий статус народного депутата

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:05, 16 грудня 2021, створена Oleksandr.melnyk (обговорення | внесок) (створення нової статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативно-правова база.

Ст. 78-81  Конституція України;

Закон України "Про статус народного депутата України" в редакції Закону від 28 лютого 2014 року № 836-VII;

Регламент Верхо­вної Ради України від 10 лютого 2010 року.

Вступ.

Правовий статус народного депутата України встанов­люється положеннями Конституції України (статті 78-81), Законом України "Про статус народного депутата України" в редакції Закону від 28 лютого 2014 року № 836-VII, Регламентом Верхо­вної Ради України від 10 лютого 2010 року.

Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Хто може бути народним депутатом

Народним депутатом може бути громадянин Украї­ни, що проживає в Україні на протязі останніх 5 років, досяг 21 року, має право голосу та не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Строк повноважень

Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, які починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ" та користується їм протягом строку здійснення своїх повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення його повноважень.

Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом.

Дострокове припинення повноважень

Повноваження народного депутата можуть бути припинені достроково за наступних обставин:

  1. подання особисто письмової заяви про складення депутатських повноважень;
  2. набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
  3. визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
  4. припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
  5. у разі смерті;
  6. порушення вимог частини першої статті 3 Закону України «Про статус народного  депутата України» № 2790-XII від 16 листопада 1992 р.

Діяльність, праця, сумісництво

Законом встановлено, що народний депутат не має права мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк  з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

Законодавча ініціатива

Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

  1. законопроекту;
  2. проекту постанови;
  3. іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються законом про Регламент Верховної Ради України.


Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами, що закріплені в Законі України «Про статус народного депутата України»:

  • На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
  • Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
  • Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
  • Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.


Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

Відповідальність за висловлювання

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Імідж

У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.