Відмінності між версіями «Правове регулювання захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. Відшкодування шкоди»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 15 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
<br />
== Нормативна база ==
1. Нормативна база<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-вр Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97 Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97), затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62]


2. Основні дозові межі опромінення населення.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0116488-00 Доповнення до Норм радіаційної безпеки України, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 12 липня 2000 року № 116]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54 "Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-07 Державні санітарні правила і норми "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04 червня 2007 року № 294]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва"]


2.1. Основні принципи регламентації дозових навантажень.<br />
== Загальна інформація ==
Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та  відшкодуванням  шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання (стаття 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-вр Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання"] (далі - Закон).


3. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання.<br />
== Основні дозові межі опромінення населення ==


4. Компенсація та відшкодування шкоди.
Основна дозова межа індивідуального опромінення населення  не повинна перевищувати '''1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік''',  при цьому середньорічні ефективні дози  опромінення  людини, віднесеної до критичної групи, не повинні  перевищувати встановлених  основних  дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз (частина перша статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80 Закону]).
Дозові межі індивідуального опромінення населення та критерії
щільності  забруднення  грунтів  на  території,  що  зазнала
радіоактивного  забруднення внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,
визначаються  законами  України  та іншими  нормативно-правовими
актами.  


== Нормативна база ==
<u>Основні принципи регламентації дозових навантажень:</u>
* не перевищувати встановленої дозової межі;
* виключити будь-яке необґрунтоване опромінення;
* знижувати дози опромінення до можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальні фактори.<br>


•[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80%20%20від%2014.01.1998%20р.%20№%2015/98 Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого  випромінювання» від 14.01.1998 р. № 15/98]
Для  стажерів  та  здобувачів  освіти віком від 18 років, які
працюють  з  джерелами  іонізуючого випромінювання, ефективна доза
професійного  опромінення  не повинна перевищувати '''20 мілізівертів'''
на рік.<br>
Для  стажерів  та здобувачів освіти віком від 16 до 18 років,
які  працюють  з  джерелами  іонізуючого випромінювання, ефективна
доза  професійного   опромінення  не  повинна  перевищувати  2
мілізіверти на  рік, за умови що річна ефективна доза опромінення
для даної категорії не повинна перевищувати '''6 мілізівертів''' на рік. <br>


•[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05 «Норми радіаційної безпеки України; доповнення :  «Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення»(НРБУ-97/Д-2000)]
Для  вагітних  жінок,  які  працюють  з джерелами іонізуючого
випромінювання, ефективна доза опромінення не повинна перевищувати
'''1 мілізіверт''' на рік.<br>
Жінки,  які мають дитину грудного або раннього віку і годують
дитину  грудним  молоком,  не  можуть  бути  залучені  до  робіт з
джерелами  іонізуючого  випромінювання  і мають бути переведені на
інші види робіт на весь період грудного вигодовування.


== Основні дозові межі опромінення населення ==
Медичні  та інші працівники, здобувачі освіти, які працюють з
джерелами  іонізуючого  випромінювання,  мають  бути поінформовані
працедавцем  про  ризики  для  здоров’я,  з  якими  пов’язана їхня
робота,  про  загальні процедури радіаційного захисту та запобіжні
заходи, яких необхідно вжити під час перебування на робочому місці
з  метою  запобігання  ризикам для здоров’я, зумовленим іонізуючим
випромінюванням,  а також про алгоритм вжиття невідкладних заходів
у випадку радіаційної аварії.


    Для визначення необхідного захисту людини від існуючого опромінювання, а також для створення безпечних умов практичної діяльності людей, під час якої вони можуть опинитись під дією іонізуючих випромінювань – створено норми радіаційної безпеки (НРБ).
== Норми радіаційної безпеки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97 Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97), затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62] (далі - Норми), є основним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення, як для окремої людини, так і суспільства взагалі.


== Основні принципи регламентації дозових навантажень ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54] встановлюються такі <u>категорії осіб, які зазнають опромінення</u>:


•не перевищувати встановленої дозової межі;<br />
<u>Категорія А (персонал)</u> – особи, які постійно, чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
•виключити будь-яке необґрунтоване опромінення;<br />


•знижувати дози опромінення до можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальні фактори.<br />
♦ <u>Категорія Б (персонал)</u> – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.


Перше видання НРБ-76 (1981 р.) було уточнене після аварії на ЧАЕС.<br />
<u>Категорія В</u> – все населення.
“Норми радіаційної безпеки України ”  є основним Державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення, як для окремої людини, так і суспільства взагалі.<br />
“Нормами радіаційної безпеки” встановлюються такі категорії осіб, які зазнають опромінення:<br />


'''Категорія А (персонал)''' – особи, які постійно, чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.<br />
В реальних умовах різні органи або тканини людини опромінюються неоднаково. Особливо це проявляється при попаданні радіоактивних речовин всередину організму, оскільки різні радіонукліди по-різному розподіляються по органах і тканинах людини. Враховуючи ці обставини, а також різну радіочутливість різних органів і тканин людини нормування радіаційного фактора ведеться для трьох груп критичних органів.  


'''Категорія Б (персонал)''' – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.<br />
'''Критичний орган''' - тканина або частина тіла, опромінення якого в даних умовах нерівномірного опромінення може завдати найбільшої шкоди здоров'ю даної особи або потомства.  


'''Категорія В''' – все населення.<br />
<u>Групи критичних органів:</u>


В реальних умовах різні органи або тканини людини опромінюються неоднаково. Особливо це проявляється при попаданні радіоактивних речовин всередину організму, оскільки різні радіонукліди по-різному розподіляються по органах і тканинах людини. Враховуючи ці обставини, а також різну радіочутливість різних органів і тканин людини  нормування радіаційного фактора ведеться для трьох груп критичних органів. Критичний орган - тканина або частина тіла, опромінення якого в даних умовах нерівномірного опромінення може завдати найбільшої шкоди здоров'ю даної особи або потомства. До I групи критичних органів відносяться- гонади і червоний кістковий мозок; до II групи - м'язи, легкі, щитовидна залоза, шлунково-кишковий тракт, кришталик ока й інші органи, за винятком тих, що належать до I і III груп. III група - шкірний покрій, кісткова тканина, кисті рук, передпліччя, гомілки та стопи.<br />
I група: гонади і червоний кістковий мозок;  
'''Основні дозові межі (ліміт ефективної дози)''' для категорій осіб, які зазнають опромінювання, становлять:<br />


'''- Категорія А –20 мЗв (2 бер) за рік;<br />'''
II група: м'язи, легкі, щитовидна залоза, шлунково-кишковий тракт, кришталик ока й інші органи, за винятком тих, що належать до I і III груп;


'''- Категорія Б –2,0 мЗв (0,2 бер) за рік;<br />
III група - шкірний покрій, кісткова тканина, кисті рук, передпліччя, гомілки та стопи.
'''
'''- Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік;<br />'''


'''З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання.<br />
'''Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, які зазнають опромінювання, становлять:'''
До цієї суми не включають:
* Категорія А –20 мЗв (2 бер) за рік;
'''
* Категорія Б –2,0 мЗв (0,2 бер) за рік;
•дозу, яку одержують від природних джерел випромінювання;<br />
* Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.


•дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження;<br />
З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання.


•дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;<br />
До цієї суми не включають:
* дозу, яку одержують від природних джерел випромінювання;
* дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження;
* дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;
* дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення (підпункту 5.1.3 пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0062282-97 Норм радіаційної безпеки України (НРБУ - 97), затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62]).


•дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення<br />.<br />
<u>Заходи щодо укриття</u> людей застосовуються, якщо протягом перших десяти діб, очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мЗв (0,5 бер).


'''Заходи щодо укриття людей застосовуються,''' якщо протягом перших десяти діб, очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мЗв (0,5 бер).<br />
<u>Тимчасова евакуація</u> людей здійснюється у разі, якщо протягом не більш одного тижня ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мЗв (5 бер).


'''Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі''', якщо протягом не більш одного тижня ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мЗв (5 бер).<br />
Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мГр (5 рад) для дітей або 200  мілігрей  для  дорослих (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80 Закон]).


'''Йодна профілактика застосовується у разі''', якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мГр (5 рад). Додаткові обмеження існують для жінок репродуктивного віку.<br />
'''Під час виконання аварійних робіт максимальне накопичення дози не повинне перевищувати 25 рад (для персоналу) та 10 рад (для населення)'''.


'''Під час виконання аварійних робіт максимальне накопичення дози не повинне перевищувати 25 рад (для персоналу) та 10 рад (для населення)'''.<br />
== Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання ==
  Доза, отримана за рахунок існуючого фону випромінювання та від інших джерел випромінювання за 70 років життя, повинна складати біля 14…15 бер. За цього рівня опромінення медиками не встановлено шкідливої дії на здоров’я дітей та дорослих. Встановлено, що за доз опромінення близько 10 рад не спостерігається змін в органах та тканинах організму людини. Короткочасні незначні зміни складу крові спостерігаються лише за одноразового опромінення дозою в 25…75 рад. Розвиток променевої хвороби спостерігається під час опромінення дозою більше 100 рад. Променева хвороба тяжкого ступеню може розвинутися після одноразового опромінення всього тіла дозою 400 рад та більше.<br />
Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, '''зобов'язані''':
# здійснювати систематичний контроль  за  радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а  також за викидами і скидами радіоактивних речовин;
# розробляти обгрунтування  додержання норм радіаційної безпеки щодо нової  (модернізованої)  продукції,  матеріалів  і  речовин, технологічних процесів і виробництв;
# планувати і проводити заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
# здійснювати контроль і облік індивідуальних  доз  опромінення персоналу;
# організовувати проведення періодичних медичних оглядів персоналу;
# регулярно інформувати  персонал щодо рівнів іонізуючого випромінювання на робочих  місцях та значення отриманих ним  доз опромінення;
# своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо виникнення аварійних ситуацій, порушень технологічних  регламентів,  які  створюють  загрозу для безпеки людини;
# забезпечувати  реалізацію  прав  громадян та їх об'єднань на надання інформації щодо стану захисту людини від  впливу іонізуючого випромінювання (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80 Закону]).
Дози опромінення пацієнтів  під час лікування та здійснення медичної діагностики повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо для діагностичних або лікувальних цілей, та не перевищувати затверджених в установленому порядку норм.


== Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання. ==<br />
Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватися, а інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ '''протягом 50 років''',  а по закінченні  зазначеного  строку  передаватися  до [https://archives.gov.ua/ua/ Національного архівного фонду].


Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах, за контрактом, в якому повинна зазначатися можлива доза опромінення за час ліквідації радіаційної аварії та її наслідків.<br />
Пацієнту надається на його вимогу повна інформація про очікувану чи отриману ним дозу опромінення та про можливі його наслідки.
 
Залучення осіб до ліквідації радіаційних  аварій та їх наслідків осіб,  які мають медичні протипоказання, осіб віком до 18 років та жінок дітородного віку забороняється.<br />


Опромінення осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, вище основних дозових меж опромінення, допускається лише за їх згодою, у випадках якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей.<br />
Пацієнт має право відмовитися  від медичного втручання, пов'язаного з його опроміненнямза винятком, коли таке втручання пов'язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80 Закону]).  
Втручання, зумовлене  необхідністю захисту життя та здоров'я людиниповинно  бути  таким,  щоб  зменшення  шкоди,  заподіяної впливом    іонізуючого  випромінювання  шляхом  зниження  дози опромінення,   було  достатнім  для  виправдання  як  необхідності втручання, так і спричинених цим втручанням збитків.Використання у медичній практиці будь-яких джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватися з обов'язковим  застосуванням засобів  індивідуального  захисту  та  контролю  доз  опромінення пацієнтів.<br />


Дози опромінення  пацієнтів  під час лікування та здійснення медичної діагностики повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо для діагностичних   або   лікувальних   цілейта   не перевищувати затверджених в установленому порядку норм.<br />
== Компенсація та відшкодування шкоди ==
'''Компенсація за  перевищення  річної  основної  дозової  межіопромінення  надається  особам,  які  проживають  або  тимчасово перебувають на території України, у випадках:''' 
* опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності;
*      помилкового  або  неправомірного  опромінення  пацієнтів  при
* медичному втручанні;
*      вимушеного споживання забруднених  радіонуклідами  продуктів
* харчування та питної води;
*      радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання.
*      Компенсація за перевищення  річної  основної дозової   межі
* опромінення   встановлюється   у  розмірі  1,2  неоподатковуваного
* мінімуму  доходів  громадян  за  кожний   мілізіверт   перевищення
* встановленої цим Законом допустимої межі опромінення (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/98-%D0%B2%D1%80 Закону]).  
Підставою для  виплати  компенсації  особам  за  перевищення річної  основної  дозової межі опромінення є зафіксований районним міським дозовим реєстром  опромінення  <u>факт  перевищення  річної основної дозової межі опромінення</u> не з власної вини особи.


Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватисяа інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ протягом 50 роківа по закінченні зазначеного строку передаватися до Національного архівного фонду.<br />
Відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна внаслідок  впливу іонізуючого  випромінювання життю та здоров'ю людей, а також майну фізичних осіб. У разі смерті особи, що настала внаслідок впливу іонізуючого випромінюванняправо  на відшкодування шкоди мають особи, які перебували на  утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього коштів на утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.


Пацієнту надається на  його  вимогу  повна  інформація  про очікувану чи отриману ним дозу опромінення та  про  можливі  його наслідки.<br />
Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення та  відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку.    


Пацієнт має  право  відмовитися  від медичного  втручання, пов'язаного з його опроміненням,  за винятком, коли таке втручання пов'язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань.
== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78002471 Постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 805/1239/16-а]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89531464 Постанова Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі № 283/518/17-ц]


[[Категорія: Доробити]]
== Див. також ==
* [[Встановлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності і смерті, іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС]]
* [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Поточна версія на 07:26, 8 липня 2021

Нормативна база

Загальна інформація

Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючого випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання (стаття 3 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" (далі - Закон).

Основні дозові межі опромінення населення

Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз (частина перша статті 5 Закону). Дозові межі індивідуального опромінення населення та критерії щільності забруднення грунтів на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Основні принципи регламентації дозових навантажень:

  • не перевищувати встановленої дозової межі;
  • виключити будь-яке необґрунтоване опромінення;
  • знижувати дози опромінення до можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальні фактори.

Для стажерів та здобувачів освіти віком від 18 років, які працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, ефективна доза професійного опромінення не повинна перевищувати 20 мілізівертів на рік.
Для стажерів та здобувачів освіти віком від 16 до 18 років, які працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, ефективна доза професійного опромінення не повинна перевищувати 2 мілізіверти на рік, за умови що річна ефективна доза опромінення для даної категорії не повинна перевищувати 6 мілізівертів на рік.

Для вагітних жінок, які працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, ефективна доза опромінення не повинна перевищувати 1 мілізіверт на рік.
Жінки, які мають дитину грудного або раннього віку і годують дитину грудним молоком, не можуть бути залучені до робіт з джерелами іонізуючого випромінювання і мають бути переведені на інші види робіт на весь період грудного вигодовування.

Медичні та інші працівники, здобувачі освіти, які працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, мають бути поінформовані працедавцем про ризики для здоров’я, з якими пов’язана їхня робота, про загальні процедури радіаційного захисту та запобіжні заходи, яких необхідно вжити під час перебування на робочому місці з метою запобігання ризикам для здоров’я, зумовленим іонізуючим випромінюванням, а також про алгоритм вжиття невідкладних заходів у випадку радіаційної аварії.

Норми радіаційної безпеки

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97), затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - Норми), є основним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення, як для окремої людини, так і суспільства взагалі.

Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54 встановлюються такі категорії осіб, які зазнають опромінення:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно, чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Категорія В – все населення.

В реальних умовах різні органи або тканини людини опромінюються неоднаково. Особливо це проявляється при попаданні радіоактивних речовин всередину організму, оскільки різні радіонукліди по-різному розподіляються по органах і тканинах людини. Враховуючи ці обставини, а також різну радіочутливість різних органів і тканин людини нормування радіаційного фактора ведеться для трьох груп критичних органів.

Критичний орган - тканина або частина тіла, опромінення якого в даних умовах нерівномірного опромінення може завдати найбільшої шкоди здоров'ю даної особи або потомства.

Групи критичних органів:

I група: гонади і червоний кістковий мозок;

II група: м'язи, легкі, щитовидна залоза, шлунково-кишковий тракт, кришталик ока й інші органи, за винятком тих, що належать до I і III груп;

III група - шкірний покрій, кісткова тканина, кисті рук, передпліччя, гомілки та стопи.

Основні дозові межі (ліміт ефективної дози) для категорій осіб, які зазнають опромінювання, становлять:

  • Категорія А –20 мЗв (2 бер) за рік;
  • Категорія Б –2,0 мЗв (0,2 бер) за рік;
  • Категорія В – 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.

З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання.

До цієї суми не включають:

Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом перших десяти діб, очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мЗв (0,5 бер).

Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі, якщо протягом не більш одного тижня ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мЗв (5 бер).

Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мГр (5 рад) для дітей або 200 мілігрей для дорослих (стаття 8 Закон).

Під час виконання аварійних робіт максимальне накопичення дози не повинне перевищувати 25 рад (для персоналу) та 10 рад (для населення).

Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють практичну діяльність, зобов'язані:

  1. здійснювати систематичний контроль за радіаційним станом робочих місць, приміщень, території, в санітарно-захисних зонах та зонах спостережень, а також за викидами і скидами радіоактивних речовин;
  2. розробляти обгрунтування додержання норм радіаційної безпеки щодо нової (модернізованої) продукції, матеріалів і речовин, технологічних процесів і виробництв;
  3. планувати і проводити заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;
  4. здійснювати контроль і облік індивідуальних доз опромінення персоналу;
  5. організовувати проведення періодичних медичних оглядів персоналу;
  6. регулярно інформувати персонал щодо рівнів іонізуючого випромінювання на робочих місцях та значення отриманих ним доз опромінення;
  7. своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо виникнення аварійних ситуацій, порушень технологічних регламентів, які створюють загрозу для безпеки людини;
  8. забезпечувати реалізацію прав громадян та їх об'єднань на надання інформації щодо стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання (стаття 13 Закону).

Дози опромінення пацієнтів під час лікування та здійснення медичної діагностики повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо для діагностичних або лікувальних цілей, та не перевищувати затверджених в установленому порядку норм.

Доза опромінення, отримана пацієнтом при медичному втручанні, повинна реєструватися, а інформація щодо дози опромінення повинна зберігатися в архівах медичних установ протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку передаватися до Національного архівного фонду.

Пацієнту надається на його вимогу повна інформація про очікувану чи отриману ним дозу опромінення та про можливі його наслідки.

Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов'язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов'язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань (стаття 17 Закону).

Компенсація та відшкодування шкоди

Компенсація за перевищення річної основної дозової межіопромінення надається особам, які проживають або тимчасово перебувають на території України, у випадках:

  • опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності;
  • помилкового або неправомірного опромінення пацієнтів при
  • медичному втручанні;
  • вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів
  • харчування та питної води;
  • радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання.
  • Компенсація за перевищення річної основної дозової межі
  • опромінення встановлюється у розмірі 1,2 неоподатковуваного
  • мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення
  • встановленої цим Законом допустимої межі опромінення (стаття 19 Закону).

Підставою для виплати компенсації особам за перевищення річної основної дозової межі опромінення є зафіксований районним міським дозовим реєстром опромінення факт перевищення річної основної дозової межі опромінення не з власної вини особи.

Відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна внаслідок впливу іонізуючого випромінювання життю та здоров'ю людей, а також майну фізичних осіб. У разі смерті особи, що настала внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, право на відшкодування шкоди мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього коштів на утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку.

Судова практика

Див. також