Відмінності між версіями «Правила створення та порядок реєстрації пасік»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 5: Рядок 5:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9.]<br>
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9.]<br>
# [[Порядок реєстрації пасік, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 року 184/82.|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0737-00]]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0737-00 Порядок реєстрації пасік, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 року 184/82.]


== Поняття "пасіка" та види пасік ==
== Поняття "пасіка" та види пасік ==
Рядок 26: Рядок 26:
== Місця для пасіки та правила розмішення ==
== Місця для пасіки та правила розмішення ==
Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» фізичні та  юридичні  особи  розміщують  пасіки  на земельних  ділянках,  які належать їм на правах власності  або  користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік  на  земельних  ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.  Розміщення пасік  на  землях  лісового  фонду  здійснюється безоплатно з    урахуванням  вимог  Лісового  кодексу  України .
Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» фізичні та  юридичні  особи  розміщують  пасіки  на земельних  ділянках,  які належать їм на правах власності  або  користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік  на  земельних  ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.  Розміщення пасік  на  землях  лісового  фонду  здійснюється безоплатно з    урахуванням  вимог  Лісового  кодексу  України .
Пасіка підлягає  реєстрації  за  місцем  проживання  фізичної особи  або  за  місцезнаходженням юридичної особи,  яка займається бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних,  міських  радах  у  порядку,  встановленому  центральним органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної аграрної політики.  
Пасіка підлягає  реєстрації  за  місцем  проживання  фізичної особи  або  за  місцезнаходженням юридичної особи,  яка займається бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних,  міських  радах  у  порядку,  встановленому  центральним органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної аграрної політики.  
Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів.
Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів.
Згідно Інструкції пасіку у благополучній щодо  заразних  хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях,  на  відстані  не  ближче  500  м  від  шосейних  доріг  і залізниць,  пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від  тваринницьких  і  птахівницьких  будівель  і  5  км  від воскопереробних  заводів,  підприємств  кондитерської  і  хімічної промисловості,  аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання.  Відстань від товарної пасіки до репродуктивної  і карантинної повинна бути не менше 7 км.
Згідно Інструкції пасіку у благополучній щодо  заразних  хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях,  на  відстані  не  ближче  500  м  від  шосейних  доріг  і залізниць,  пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від  тваринницьких  і  птахівницьких  будівель  і  5  км  від воскопереробних  заводів,  підприємств  кондитерської  і  хімічної промисловості,  аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання.  Відстань від товарної пасіки до репродуктивної  і карантинної повинна бути не менше 7 км.
Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.  При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.  При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Бджіл  утримують  у типових,  справних,  пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові  рамки  (не менше 30% від загальної кількості рамок).
Бджіл  утримують  у типових,  справних,  пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові  рамки  (не менше 30% від загальної кількості рамок).
Вулики встановлюють на підставках не  нижче  30  см  від землі, на  відстані  не  більш 3 м один  від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами  0,5  х  0,5  м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.  
Вулики встановлюють на підставках не  нижче  30  см  від землі, на  відстані  не  більш 3 м один  від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами  0,5  х  0,5  м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.  
Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок,  а на кочовій - кочову будку.  Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни  і  дезінфекції  (перекис  водню,  1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.
Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок,  а на кочовій - кочову будку.  Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни  і  дезінфекції  (перекис  водню,  1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.
На території пасіки  відводять  ділянки  для  розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл.
На території пасіки  відводять  ділянки  для  розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл.
На  території  стаціонарної  пасіки  необхідно  мати приміщення  для  зберігання  порожніх стільникових рамок,  а також стільників  з  медом  і  пергою,  тари,  бджолярського  інвентарю, дезінфекційних засобів.
На  території  стаціонарної  пасіки  необхідно  мати приміщення  для  зберігання  порожніх стільникових рамок,  а також стільників  з  медом  і  пергою,  тари,  бджолярського  інвентарю, дезінфекційних засобів.
У місцях із холодною тривалою зимою  на  пасіці  будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією,  що забезпечує  підтримку  заданих параметрів мікроклімату:  температури  0 - 40 град.  C,  відносної вологості не вище 75-85%,  повітрообміну на 1 родину бджіл  -  0,4 куб. м/год. <br>
У місцях із холодною тривалою зимою  на  пасіці  будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією,  що забезпечує  підтримку  заданих параметрів мікроклімату:  температури  0 - 40 град.  C,  відносної вологості не вище 75-85%,  повітрообміну на 1 родину бджіл  -  0,4 куб. м/год. <br>


Рядок 62: Рядок 70:
== Порядок реєстрації пасіки ==
== Порядок реєстрації пасіки ==
Пасіка  підлягає  реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням  юридичної  особи,  яка  займається бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.
Пасіка  підлягає  реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням  юридичної  особи,  яка  займається бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.
Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної  особи  незалежно  від  форми  власності.  У  заяві  про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної  особи  незалежно  від  форми  власності.  У  заяві  про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
Під  час  реєстрації  пасік  проводиться  їх  обстеження районними  (міськими)  управліннями  ветеринарної  медицини.  Дані обстежень  заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.
Під  час  реєстрації  пасік  проводиться  їх  обстеження районними  (міськими)  управліннями  ветеринарної  медицини.  Дані обстежень  заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.
Районне (міське) управління ветеринарної медицини повинне видати  в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки,  що  засвідчує  факт  її  реєстрації.  Порядковий номер у журналі,    під    яким    зареєстрована    пасіка,  присвоюється ветеринарно-санітарному паспорту пасіки.
 
Районне (міське) управління ветеринарної медицини повинне видати  в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки,  що  засвідчує  факт  її  реєстрації.  При цьому порядковий номер у журналі,    під    яким    зареєстрована    пасіка,  присвоюється ветеринарно-санітарному паспорту пасіки.
 
При зміні  назви  чи  адреси  пасіки  її  власник  повинен проінформувати  про  це  районне  (міське) управління ветеринарної медицини протягом 10 днів.
При зміні  назви  чи  адреси  пасіки  її  власник  повинен проінформувати  про  це  районне  (міське) управління ветеринарної медицини протягом 10 днів.


Рядок 71: Рядок 83:
# Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників).     
# Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників).     
# Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України.
# Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України.


[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Версія за 09:42, 25 вересня 2019

Нормативна база

  1. Закон України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492-III.
  2. Законом України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.
  3. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року № 3852-XII.
  4. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173.
  5. Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9.
  6. Порядок реєстрації пасік, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 року 184/82.

Поняття "пасіка" та види пасік

Па́сіка — господарство (ферма) для розведення бджіл. Законом України "Про бджільництво" визначені такі види пасік:

  1. племінна пасіка - пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл;
  2. товарна пасіка - пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва;
  3. племінний бджолорозплідник - племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж.

Відповідно до положень Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, за виробничим напрямком пасіки розрізняють:

  1. медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного, прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку);
  2. запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів, ягідників і ентомофільних сільськогосподарських культур і для виробництва меду;
  3. запилювальні пасіки - призначені для запилення бджолами культур закритого грунту (в теплицях, парниках тощо);
  4. репродукторні (розплідники) - для відтворення бджіл (виведення бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка);
  5. племінні - для розмноження, поліпшення і виведення бджіл певної породи, зберігання генофонду бджіл, що існує, виведення племінних бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка;
  6. карантинні - для витримування бджіл у карантині.

Крім того, за місцем розташування пасіки розподіляють на:

  1. стаціонарні - які мають постійне місце знаходження;
  2. кочові - які здійснюють періодичний переїзд з однієї медоносної бази на іншу.

Місця для пасіки та правила розмішення

Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України .

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів.

Згідно Інструкції пасіку у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км.

Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Бджіл утримують у типових, справних, пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від загальної кількості рамок).

Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі, на відстані не більш 3 м один від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами 0,5 х 0,5 м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють. Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок, а на кочовій - кочову будку. Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни і дезінфекції (перекис водню, 1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.

На території пасіки відводять ділянки для розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. На території стаціонарної пасіки необхідно мати приміщення для зберігання порожніх стільникових рамок, а також стільників з медом і пергою, тари, бджолярського інвентарю, дезінфекційних засобів.

У місцях із холодною тривалою зимою на пасіці будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує підтримку заданих параметрів мікроклімату: температури 0 - 40 град. C, відносної вологості не вище 75-85%, повітрообміну на 1 родину бджіл - 0,4 куб. м/год.

Нормативні вимоги до організації пасіки

Фізичні особи мають право організовувати пасіку з дотриманням таких вимог:

  • Бджолині вулики повинні розташовуватися строго в межах ділянки власника. Причому відстань від пасіки до меж ділянки має становити не менше 10 м. Якщо це неможливо з-за маленьких розмірів присадибної ділянки, пасіку необхідно відокремити від сусідніх володінь парканом чи живоплотом мінімум 2 метри у висоту.
  • Не можна розміщувати комах поблизу громадських місць.
  • Стаціонарну пасіку треба обсадити плодовими деревами та ягідним чагарником.
  • Максимальна кількість бджолиних сімей на території однієї пасіки не повинно перевищувати 150.
  • Типовий проект передбачає мінімальне відстань між вуликами (3 м) і між рядами вуликів (10 м).
  • Вільну площу на пасіці потрібно кожен рік переорювати і засівати медоносними рослинами.
  • На території не повинно бути сміття, мотлоху, будь-яких сторонніх предметів, повинні дотримуватись хороші санітарні умови.
  • Траву на ділянці, де розміщується пасіка, необхідно час від часу підкошувати.
  • Не можна розміщувати бджіл поблизу ліній високовольтних передач, телецентрів і радіостанцій, аеродромів, об’єктів хімічної промисловості та кондитерських фабрик.
  • Мінімальна відстань між кочовими пасіками має становити 1,5 км. А відстань від кочової пасіки до стаціонарної повинно бути як мінімум 3 км. Якщо забезпечити таку відстань не можна, проект реалізується на основі письмової угоди бджолярів.
  • Заборонено розміщувати кочові пасіки на шляху літа до медозбору з іншого пасіки, яка була організована раніше.
  • Про розміщення кочової пасіки потрібно попередньо повідомити місцеву ветеринарну службу.
  • Вулики, в яких живуть бджоли, повинні бути чистими і справними. Їх фарбують у різні кольори (бажано в синій, жовтий, зелений, білий).
  • На передній стінці вулика повинен бути чіткий орієнтир розташування вічка.
  • У бджоляра обов’язково мають бути резервні вулики та рамки.
  • З метою дотримання санітарних норм у вас повинен бути запас засобів дезінфекції і предметів гігієни в достатній кількості. Біля льотків облаштовують невеликі майданчики, з яких регулярно прибирають сміття і бджолині трупики.
  • Проект стаціонарної пасіки повинен передбачати окремі приміщення для зберігання бджільницького інвентарю і меду.
  • У холодній місцевості з суворими зимами необхідно облаштувати зимівник. Він являє собою сухе вентильоване приміщення з відповідним мікрокліматом (температура – від 0 до 6 градусів, вологість – не більше 85%).
  • На території населених пунктів дозволяється розводити тільки миролюбні види бджіл. До безпечним порід відносяться: Країнка, Карпатка, Європейська, Кавказька та деякі інші.
  • Запобігання роїння.

Порядок реєстрації пасіки

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.

Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

Районне (міське) управління ветеринарної медицини повинне видати в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. При цьому порядковий номер у журналі, під яким зареєстрована пасіка, присвоюється ветеринарно-санітарному паспорту пасіки.

При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом 10 днів.

Необхідні документи для зайняття бджільництвом

  1. Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
  2. Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників).
  3. Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України.