Перегляд вихідного коду сторінки Порядок утримання в належному стані об’єкта благоустрою (земельної ділянки)

== Текст заголовка ==
Зміст
1.	Нормативно правова база
2.	Основні положення про благоустрій населених пунктів
3.	Утримання об'єктів благоустрою ,в тому числі, земельних ділянок  
== Текст заголовка ==
Нормативна база
1.	Закон України «Про благоустрій населених пунктів» 
2.	Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
3.	Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту»
=== Текст заголовка ===

Основні положення про благоустрій населених пунктів

Благоустрій населених пунктів — це сукупність різноманітних видів впорядкування міст, селищ і сіл, що створюють зручні, здорові й культурні умови життя населення. 
До об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування:
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;
в) майдани, площі, бульвари, проспекти;
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
ґ) пляжі;
д) кладовища;
е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
 До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту (стаття 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Відповідно до статті 12	Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
 За приписами ст. 20 Закону України  «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. 

(посилання на статтю ВІКІ «Благоустрій населених пунктів: визначення, види, завдання. Об’єкти благоустрою. Права і обов'язки суб'єктів благоустрою населених пунктів.)

=== Текст заголовка ===
Утримання об'єктів благоустрою (в т.ч.земельних ділянок)
До об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування.
Утримання в належному стані території (земельної ділянки) – означає використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території (земельної ділянки), її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.
 Відповідно Закону України «Про благоустрій населених пунктів»  громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію.
Аналогічна вимога міститься в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
Утримання прибудинкової території здійснюється з дотриманням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, та ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень».
Відповідно до ст.25 Закону України  «Про благоустрій населених пунктів»  утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до ст.26 Закону України  «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.
Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Організація благоустрою присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік як безхазяйне майно або передані в комунальну власність як безхазяйне майно, здійснюється органом місцевого самоврядування.
Забороняється складати опале листя на прибудинкових територіях, а також поряд з контейнерними майданчиками.
Для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків застосовується Національний стандарт України ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2014 року № 56.
Відповідно до додатку до Типових правил благоустрою території населеного пункту (пункт 1 розділу VIІ Закону) встановлено межі утримання прилеглої території. Так, утримання дворів, тротуарів, майданчиків, покриття проїжджої частини вулиці, інші території земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним або фізичним особам, на відстані 20 м від межі земельної ділянки та до проїжджої частини вулиці, покладається на власників або користувачів земельних ділянок.

Контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (посилання на статтю у Вікі «Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність.»)