Порядок стягнення заборгованості за аліментами: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
(1)
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 <u>Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"</u>]  
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 <u>Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"</u>]  


На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами?
== Вступ ==
Вирішення даного питання можливо з огляду на вимоги частини 3 статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейного кодексу України], якою передбачено, що заборгованість за аліментами стягується за рішенням суду.
На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами? У відповідності до  частини 3 статті 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейного кодексу України], якою передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.


З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.
Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5].


Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5].
== Порядок стягнення заборгованості ==
 
Так, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень]», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Так, згідно п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень]», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.


Згідно пункту 10 розділу ХVI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції] у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.
Згідно пункту 10 розділу ХVI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції] у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.
Рядок 17: Рядок 16:
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]».
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]».


Так, відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Так, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].
 
Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
 
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
 
2) подання заяви стягувачем або боржником;
 
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
 
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
 
5) закінчення виконавчого провадження.
 
Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]»  суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
 
== Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів ==
Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 2]  статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
 
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 частини 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
 
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
 
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
 
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
 
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
 
Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі частини 14 статті 71 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.  


Відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.


Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.


Натомість частиною 2 даної статті передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.


Також, вказанна норма, з метою спонукання боржника сплатити заборгованість за аліментами, наділяє державного виконавця повноваженнями обмежувати певні права боржника (тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у праві полювання). Здійснення таких обмежень відбувається за постановою державного виконавця.
== Висновок ==
Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.


Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі пункту 14 статті 71 ЗУ «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Розмір штрафу збільшується залежно до збільшення сукупний розміру заборгованості.
== Див. також ==
* [[Звернення стягнення на доходи боржника]]


Таким чином, заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]
[[Категорія:Доробити]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Версія за 11:45, 28 вересня 2021

Нормативна база

  1. Сімейний кодекс України
  2. Закон України "Про виконавче провадження"
  3. Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"

Вступ

На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами? У відповідності до частини 3 статті 194 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 Сімейного кодексу України, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.

Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки у даному випадку стягненню за рішенням суду підлягає розмір заборгованості, що утворився внаслідок відрахування аліментів на дитину за добровільною ініціативою платника або одержувача аліментів. Для стягнення ж заборгованості яка утворилась на підставі рішення суду необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Порядок стягнення заборгованості

Так, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно пункту 10 розділу ХVI Інструкції у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Заходи впливу на осіб, що мають заборгованість з аліментів

Частиною 2 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, згідно частини 9 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Висновок

Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду. Заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Див. також