Порядок стягнення заборгованості за аліментами: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(3)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:


'''<u>Використані нормативні акти:</u>'''  
'''<u>Використані нормативні акти:</u>'''  
# <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III];</u>  
# <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Сімейний кодекс України]</u>  
# <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII];</u>  
# <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]</u>  
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 <u>Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012  № 512/5</u>].
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 <u>Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"</u>]  


На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами?
На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами?
Рядок 32: Рядок 31:


Таким чином, заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Таким чином, заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
[[Категорія:Доробити]]

Версія за 07:59, 6 квітня 2020

Використані нормативні акти:

  1. Сімейний кодекс України
  2. Закон України "Про виконавче провадження"
  3. Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"

На практиці виникає ситуація, коли на підставі рішення суду про стягнення аліментів, відкрите виконавче провадження, а платник аліментів має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Отже виникає питання у який спосіб має здійснюватись стягнення такої заборгованості за аліментами? Вирішення даного питання можливо з огляду на вимоги частини 3 статті 194 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що заборгованість за аліментами стягується за рішенням суду.

З огляду на зміст наведеної норми права, можна зробити висновок, що отримувач аліментів має звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з аліментів на утримання дитини.

Однак, на мою думку, наведений спосіб стягнення заборгованості за аліментами не є вірним, оскільки необхідно приймати до уваги вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

Так, згідно п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Згідно пункту 10 розділу ХVI Інструкції у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду.

Натомість частиною 2 даної статті передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Також, вказанна норма, з метою спонукання боржника сплатити заборгованість за аліментами, наділяє державного виконавця повноваженнями обмежувати певні права боржника (тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у праві полювання). Здійснення таких обмежень відбувається за постановою державного виконавця.

Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі пункту 14 статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Розмір штрафу збільшується залежно до збільшення сукупний розміру заборгованості.

Таким чином, заборгованість з аліментів стягується саме виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.