Відмінності між версіями «Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди батька»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Немає відмінностей)

Версія за 12:51, 20 червня 2018

Нормативна база

Опис суттєвих аспектів

У відповідності до вимог ст. ст. 7,15 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно ч.1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
У відповідності до положень ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Куди звернутися

У порядку позовного провадження до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням відповідача

Вартість

Сплата судового збору в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік необхідних документів

  1. Позовна заява.
  2. Свідоцтво про народження дитини.
  3. Копія свідоцтва про шлюб.
  4. Копія паспорта позивача.
  5. Довідка про склад сім’ї.
  6. Квитанція про сплату судового збору

Порядок розгляду

Позов - це вимога особи (позивача чи іншої уповноваженої особи) до іншої особи (відповідача), що грунтується на спірних правовідносинах між ними про захист своїх або чужих порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Якщо позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 119, 120 ЦПК, і додержано всіх умов відкриття провадження, суддя відкриває провадження у справі, про що постановляє ухвалу. Таку ухвалу можна оскаржити окремо від рішення суду в апеляційному порядку лише посилаючись на недотримання правил підсудності (п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК). Згідно із ст. 157 ЦПК суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Стадія судового розгляду складається з чотирьох частин:

  1. Підготовча частина.
  2. Розгляд справи по суті.
  3. Судові дебати.
  4. Ухвалення та оголошення рішення.