Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Підстави призначення допомоги

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

  • відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Куди звернутися

Тимчасова допомога призначається та виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, органами соціального захисту населення.

Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.

У разі зміни реєстрації місця проживання чи місця перебування одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом соціального захисту населення за реєстрацією нового місця проживання з місяця звернення одержувача.

Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.

Перелiк необхiдних документів

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:

  • заява за формою;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

  • рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
  • довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
  • повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби/приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів. 
У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.

Строк призначення допомоги

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Орган соціального захисту населення у строк до п’яти календарних  днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів,  які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; за наявності - серію та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки  платника податків).

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п’яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.

Розмір допомоги

Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом попередніх шести місяців.

Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Покриття витрат, пов'язаних з  виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.

До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються (пункт 8-1 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме:

  • чоловік (дружина);
  • рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування;
  • неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
  • непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
  • особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею;
  • жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.
До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. 

Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги

Тимчасова допомога не призначається, якщо:

  1. Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
  2. Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.
  3. Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.

Підстави припинення виплати тимчасової допомоги

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

  1. Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.
  2. Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.
  3. Досягнення дитиною 18-річного віку.
  4. Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.
  5. Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.
  6. Скасування або визнання усиновлення недійсним.
  7. Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).
  8. Відмови від стягнення аліментів.
  9. Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.
  10. Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.
  11. Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.
  12. Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.
  13. Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.
  14. Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.
  15. Встановлення над дитиною опіки чи піклування.
  16. Сплати аліментів одним з батьків.

Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення  обставин).

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк до трьох календарних днів повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.

Орган соціального захисту населення у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:

  • визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
  • повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
  • у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.

Стягнуті  кошти  зараховуються  до державного бюджету.

Див.також