Порядок призначення та виплати стипендії

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 16:18, 12 грудня 2016, створена Serhii.lesyk (обговореннявнесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014...)

Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Куди звернутися

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій», для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.

До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу.

У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу, цим Порядком, статутом навчального закладу.
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.

Фактично призначення академічних стипендій відбувається за результатами навчання в ПТНЗ чи ВНЗ та згідно з наказом про зарахування до закладу. Підставою для одержання соціальної стипендії є нормативно-правові акти на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян, про що детальніше йтиметься далі.

Перелік необхідних документів

Розглянемо, які документи слугують підставою для виплати соціальної стипендії особам, пойменованим у пп. 1–6 п. 6 Порядку призначення та виплати стипендій № 882. Зокрема, до осіб, які мають беззаперечне право на одержання соціальної стипендії, насамперед належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, хто в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків. За п. 13 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов‘язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866 (далі – Порядок № 866), здійснення обліку дітей, що залишилися без батьківського піклування, покладено на службу у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, обліковує служба у справах дітей за місцем походження дитини. Тож зазначені структурні підрозділи органів влади для надання дитині згаданого статусу збирають необхідні документи, а саме свідоцтво про народження дитини та інші документи, що засвідчують певні обставини (п. 21–25 Порядку № 866).

Що стосується дітей, позбавлених батьківського піклування, то питання позбавлення їхніх батьків батьківських прав чи інші подібні обставини (батьки недієздатні, безвісно відсутні, відбувають покарання тощо) визначаються на підставі рішень суду. Отже, ще при вступі до навчального закладу зазначені особи подають, крім документів за загальними правилами, ще копію рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їм вищезгаданого статусу. Особи, які у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, подають документи, які підтверджують їх відсутність, наприклад, свідоцтво про смерть.

Діти із малозабезпечених сімей (за умови отримання ними державної допомоги) подають до навчального закладу довідку з управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги.

Діти-інваліди та інваліди І–ІІІ групи посвідчують свій статус довідкою медико-санітарної експертної комісії (далі – МСЕК) чи висновком, довідкою лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) або посвідченням – пенсійним чи отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи інвалідності. Може бути, що посвідчення видано одному з батьків дітей-інвалідів із зазначенням у ньому прізвища, ім‘я, по батькові дитини-інваліда, року народження.

Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи мають пред‘явити посвідчення щодо цього статусу, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 р. № 501.

Особи, які навчаються за гірничими спеціальностями, батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах, подають до навчального закладу: • посвідчення, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого шахтаря і його право на пільги, із вкладкою із зазначенням прав та соціальних гарантій; • пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи та причини інвалідності; • довідку ЛКК із зазначенням причинного зв’язку інвалідності з трудовим каліцтвом.

Особи, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у ВНЗ на стаціонарі, також документально підтверджують указані обставини. Так, подається копія свідоцтва про народження дитини, а також довідка, підписана та скріплена печаткою закладу, де навчається один із батьків (чи обидва).

Зауважимо: усі довідки (висновки) МСЕК чи ЛКК мають бути підписані головами цих комісій, а підпис – розшифрований та скріплений печаткою.

Строки розгляду питання

Відповідно до п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій» Стипендіальна комісія протягом трьох робочих днів приймає рішення щодо призначення соціальної стипендії.

Підстави для відмови

Стипендіальна комісія вправі відмовити у призначенні соціальної стипендії тільки в тому разі, якщо особа не підтвердить свою належність до жодної з категорій осіб, визначених у пп. 1–6 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій».