Відмінності між версіями «Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]


== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==
<div align="justify">
<div align="justify">
Відповідно до ст. 570  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.  
Відповідно до ст. 570  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.                                                                                                                                                                                                                        


Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:  
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:                                                                                                                                      
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 ЦК України майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;  
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;  
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;  
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;  
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.
Рядок 16: Рядок 16:
== Форма та істотні умови  договору завдатку ==
== Форма та істотні умови  договору завдатку ==
<div align="justify">
<div align="justify">
Відповідно до ч.1 ст. 547  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 Цивільного кодексу України угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.
Відповідно до ч.1 ст. 547  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.


Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною.  
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною.  
Рядок 24: Рядок 24:
<div align="justify">
<div align="justify">
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]
</div>
</div>


Рядок 41: Рядок 41:
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.
</div>
</div>
== Вирішення спору судом. Судова практика ==
== Вирішення спору судом ==
<div align="justify">
<div align="justify">
У випадку вирішення спору фізичними особами  в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
У випадку вирішення спору фізичними особами  в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
Рядок 50: Рядок 50:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br />
3. Позовна заява повинна містити:<br />
3. Позовна заява повинна містити:
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
 
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.
 
== Судова практика ==
 
Частиною 4 статтті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
 
'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного сду України:'''''
 
'''від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц''', в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
 
Так, судом розглядалась справа за позовом особи про стягнення завдатку та додаткової суми в розмірі завдатку. Позивач посилалався на те, що між нею та відповідачем було укладено договір завдатку, за умовами якого останній зобов'язався продати належний йому магазин, а позивач зобов'язувався сплатити відповідачу у визначений договором строк вартість магазину.
 
На підтвердження виконання зобов`язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов`язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США
 
Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 203], частини першої статті  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1239 219 ЦК України], не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
 
Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').
 
'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' розяснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.
 
У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
 
Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
 
Правила статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2877 570 ЦК України] поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
 
Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
 
Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України '''від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12'''.


Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br />


Ухвалами ВС СУ від 16.08.2008, від 03.12.2008, від 17.03.2010, від 08.09.2010 у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом.  Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.
</div>
</div>
[[Категорія: Цивільне право‏‎]]
[[Категорія: Цивільне право‏‎]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Поточна версія на 15:40, 31 березня 2021

Нормативна база

Поняття, ознаки та предмет завдатку

Відповідно до ст. 570  Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:

а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 ЦК України майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;
б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;
в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.

Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.

Форма та істотні умови договору завдатку

Відповідно до ч.1 ст. 547  Цивільного кодексу України письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 Цивільного кодексу України угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.

Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною.

Сторони договору завдатку

Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 ЦПК України.

Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком

Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в ст. 571 Цивільного кодексу України.
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку

Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням.
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.

Вирішення спору судом

У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог ЦПК України.
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 вищевказаного кодексу.
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 ЦПК України:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.

Судова практика

Частиною 4 статтті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного сду України:

від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц, в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Так, судом розглядалась справа за позовом особи про стягнення завдатку та додаткової суми в розмірі завдатку. Позивач посилалався на те, що між нею та відповідачем було укладено договір завдатку, за умовами якого останній зобов'язався продати належний йому магазин, а позивач зобов'язувався сплатити відповідачу у визначений договором строк вартість магазину.

На підтвердження виконання зобов`язань і на забезпечення його виконання позивачем передано відповідачу завдаток в розмірі 10 000,00 доларів США. Проте згодом відповідач відмовився від виконання взятого на себе зобов`язання та повернув позивачу 5 500,00 доларів США

Верховний Суд виходить з того, що договір купівлі-продажу майна, який за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, сторони домовилися укласти такий договір в майбутньому, уклавши договір завдатку, який відповідно до частини четвертої статті 203, частини першої статті 219 ЦК України, не був нотаріально посвідчений і є нікчемним з моменту його укладення, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що отримана відповідачем грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.

Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання (ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц).

від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц розяснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.

У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Вказаний висновок судів узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12.