Порядок оскарження рішень чи бездіяльності головного управління казначейства

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Версія від 13:54, 30 жовтня 2019, створена Natalia.zaitseva (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Порядок оскарження неправомірних дій посадових осіб

Дії та бездіяльність державного органу або його працівника (державного службовця) можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено.

Статтею 40 Конституції України передбачено право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» накази центрального органу виконавчої влади або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Статтею 17 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на рішення, що оскаржується, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування до суду має певні особливості, пов’язані з характером порушеного права. Такі позови підвідомчі судам загальної юрисдикції або адміністративним судам, юрисдикція яких відрізняється між собою. Від правильності визначення виду судового органу, до якого необхідно звертатися за захистом, залежить швидкість поновлення порушених прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Органи до яких має право звернутися особа для захисту своїх прав

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

  1. спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
  2. спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
  3. спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
  4. спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
  5. спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
  6. спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
  7. спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

В частині 2 статті 18 КАС України зазначено, що саме Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи:

  1. однією зі сторін, в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;
  2. про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням;
  3. щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У разі невизначеності КАС України предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Частина спорів, пов’язаних з оскарженням неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження, розглядаються судами загальної юрисдикції. Відповідно до статті 15 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних чи оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, рішення дії чи бездіяльність органів владних повноважень, що порушують цивільні, житлові, земельні, сімейні, трудові права особи, можуть бути оскаржені до судів загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у разі звернення до суду з метою оскарження неправомірного рішення, дії або бездіяльності органу владних повноважень необхідно правильно визначити характер спору та судовий орган, якому даний спір підвідомчий.

Відповідно до статті 23 Закону рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства можуть бути оскаржені до начальника Головного управління Казначейства, Державної казначейської служби України або суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Запитувач має право оскаржити:

  • відмову в задоволенні запиту на інформацію;
  • відстрочку задоволення запиту на інформацію;
  • ненадання відповіді на запит на інформацію;
  • надання недостовірної або неповної інформації;
  • несвоєчасне надання інформації;
  • невиконання Головним управлінням Казначейства обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України „Про доступ до публічної інформації”;
  • інші рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства, що порушили законні права запитувача.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства подається до начальника Головного управління Казначейства та реєструється.
До скарги додаються наявні у запитувача інформації рішення або копії рішень, які приймалися стосовно його запиту, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги.
Про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення запитувач інформації повідомляється письмово.
Запитувач інформації, який звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Казначейства, має право:

  • знайомитися з матеріалами перевірки;
  • подавати додаткові матеріали;
  • бути присутнім при розгляді скарги;
  • користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
  • одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
  • висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги.

Повноваження Посадових осіб Головного управління Казначейства

Посадові особи Головного управління Казначейства в межах своїх повноважень зобов'язані:

  • об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скаргу;
  • у разі прийняття рішення про обмеження доступу запитувача до запитуваної інформації при розгляді скарги відповідно його обґрунтувати;
  • на прохання запитувача запрошувати його на засідання щодо розгляду скарги;
  • відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
  • забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень;
  • у разі визнання скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Казначейства до суду здійснюється в порядку ст.5 Кодексом адміністративного судочинства України.