Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук

Нормативно-правова база

  1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
  2. Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-ІІІ.
  3. Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини”.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 “Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”.
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”.
  8. Відповідь Міністерства соціальної політики України від 25.11.2016 № 2452/0/205-16/57 на запит громадської організації “Правозахисна Група Січ”.

Преамбула

  З прийняттям Верховною Радою України 26.01.2016 Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми” ст. 1 Закону України “Про охорону дитинства” (далі — Закон) визначена нова категорія дітей – “дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні”.
Згідно ст. 30¹ Закону на державу покладено обов’язок вживати всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.
Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України від 25.11.2016 № 2452/0/205-16/57 на запит громадської організації “Правозахисна Група Січ” наразі законодавством не визначено питання щодо пільг дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. Однак, враховуючи, що статус має право отримати дитина, яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, то всі права, що визначені Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», розповсюджуються на дітей цієї категорії”.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 “Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”, затверджено щомісячні виплати протягом півроку на витрати, пов’язані з проживанням, у тому числі і з оплатою житлово-комунальних послуг, для осіб, які виїжджають з тимчасово окупованої території України (Крим) і районів проведення антитерористичної операції.
Для непрацездатних осіб, до яких відносять і дітей, призначається соціальна допомога у розмірі 884 грн. на людину. Ця виплата не враховується в доходи сім’ї, якщо знадобиться звернутися до органу соцзахисту за призначенням субсидії, компенсації на оплату послуг ЖКГ або отримання допомоги малозабезпеченим сім’ям. Також розмір отриманої грошової допомоги не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (відповідно пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).

Хто має право на отримання статусу

  Згідно п. 3 Порядку право на отримання статусу має дитина, яка внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала:

а) фізичного насильства — умисного заподіяння особою дитині тілесних ушкоджень, побоїв, катування, інших насильницьких дій, небезпечних для її життя, що завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;

б) сексуального насильства — вчинення дій сексуального характеру стосовно дитини, зокрема, втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства; задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, статеві зносини та розпусні дії з дитиною з використанням примусу, сили, погрози, довіри, авторитету чи впливу на дитину, особливо вразливої для дитини ситуації, примушування дитини до участі у створенні творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм або інших предметів порнографічного характеру;

в) психологічного насильства — вчинення дій стосовно дитини (погрози знищення, переслідування, залякування, шантаж, примус, дискримінація) або обставини, що пов’язані з воєнними діями та збройним конфліктом і негативно впливають на емоційний стан, психічний розвиток, відчуття благополуччя дитини і внаслідок яких може завдаватися або завдається шкода її здоров’ю;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.

  Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.

Куди необхідно звернутись

  Відповідно до вимог п. 5 Порядку статус надається органом опіки та піклування за місцем реєстрації (обліку) дитини як внутрішньо переміщеної особи, а також за місцем проживання (перебування) дитини у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275, і органи державної влади на його території здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
  Безпосереднє ведення справ щодо надання статусу здійснюється службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - служби у справах дітей).

Хто може звернутись і які для цього необхідні документи

  Згідно п. 6 Порядку для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу і такі копії документів, засвідчені в установленому порядку:
  • свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
  • документа, що посвідчує особу заявника;
  • документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає (перебуває) у закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт зарахування дитини до такого закладу) або родинні стосунки між дитиною та заявником, або повноваження представника органу опіки та піклування;
  • довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання (перебування) дитини у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.
  У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини, довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання (перебування) дитини у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, доказами на їх підтвердження можуть бути:
  • відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або документи про право власності батьків або дитини на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини;
  • заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо дитини, про залучення дитини до кримінального провадження як потерпілої або визнання дитини потерпілою, зареєстровані в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за вказаною заявою про вчинення злочину щодо дитини та висновку експерта за результатами судової експертизи, проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, яка встановлює факт отримання дитиною поранення, контузії, каліцтва, зазнання фізичного, сексуального, психологічного насильства внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
  Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи, зазначені в абзацах другому, третьому, п’ятому, сьомому та восьмому п. 6 Порядку.
  Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до п. 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”, документи, зазначені у п. 6 Порядку, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
  У разі відсутності документів, зазначених в аб. 2-5 п. 6 Порядку, для підтвердження персональних даних дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, її законний представник або посадові особи служби у справах дітей можуть отримати відповідні відомості на підставі письмового запиту до Мінсоцполітики, що забезпечує ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження

  Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у п. 6 Порядку, протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.
  У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата її народження, адреса місця її проживання (перебування), обставини, визначені у п. 3 Порядку, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, документи, які підтверджують такі обставини.
  Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів, зазначених у п. 6 Порядку (крім випадку, визначеного у п. 8 Порядку), та може бути оскаржене в суді.
  Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

Підстави для прийняття рішення про скасування статусу та його оскарження

  Підставами для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:
  • закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення щодо дитини або відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення щодо дитини;
  • встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у п.п. 1-5 п. 3 Порядку, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.
  Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.