Порядок набуття права власності на будинковолодіння, яке відноситься до типу колгоспного двору

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI (втратив чинність 01 січня 2004 року)
• Закон України "Про нотаріат"
• Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
• Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-XII (втратив чинність 20 червня 2007 року)
• Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5
• Постанова Державного комітету СРСР по статистиці від 25 травня 1960 року № 69 "Про затвердження Вказівок по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів" (втратила чинність 22 лютого 1995 року)
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності"
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"
• Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"

Загальна інформація

Згідно з положеннями ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V майно колгоспного   двору  належить  його  членам на  праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).Колгоспний двір  може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі,  що знаходиться в його користуванні, жилий будинок,    продуктивну    худобу,   птицю    та    дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Крім того, колгоспному  дворові  належать передані  в  його власність членами  двору  їх  трудові   доходи   від  участі   в громадському господарстві  колгоспу  або  інше передане  ними   у власність  двору  майно, а  також  предмети домашнього  вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V).

Хто має право власності на майно, яке відноситься до колгоспного двору

Відповідно до абзацу другого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Порядок застосування норм, що регулюють вирішення питань пов'язаних із майном колгоспного двору

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" передбачено, що положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

1. право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
2. розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;
3. у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;
4. згідно зі статею 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність", загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Порядок оформлення права власності на будинковолодіння колгоспного типу

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами ст. 120, 121, 123 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 ЦК України). Статтею 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суб’єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Відповідно до підпунктів 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зразок позовної заяви

Зразок позовної заяви про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями в порядку спадкування

Судова практика

• Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року у справі № 6-145цс13
• Постанова Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-192цс14 (застосування норм статей 120, 123 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI без з'ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим)
• Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15 (спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору)
• Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц

Див. також

• Спадкування майна колгоспного двору
• Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно
• Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі
• Оформлення права на спадщину