Порядок консервації земель

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 06:01, 1 липня 2021, створена Olena.boian (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативно-правова база

Визначення понять

Консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 Закону України "Про охорону земель").

До деградованих земель відносяться:

  • земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
  • земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.

До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним (стаття 171 Земельний кодекс України).

Відповідно до ст. 169 Земельного кодексу України, до техногенно забруднених земель відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

Категорії земель, які підлягають консервації

Консервація земель здійснюється за наявності:

  • порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней;
  • еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров’я людей;
  • малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
  • радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.

На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.

ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами

Властивості й ознаки ґрунтів Одиниці виміру Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)
1. Еродованість (змитість та дефльованість) Ступінь еродованості ґрунтів Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
2. Скелетність Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,% >26 % від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
3. Легкий гранулометричний склад Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), % а) зона Полісся - до 3;

б) зона Лісостепу - до 7;

в) зони Степу і Сухого степу - до 10

4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), % Понад 50
5. Гумусованість Уміст гумусу, % від маси ґрунту а) на Поліссі - менше 0,5;

б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;

в) у Сухому степу - 1,0

6. Реакція ґрунтового розчину pH (водний) В усіх зонах:

а) менше 4,0;

б) понад 8,5

7. Уміст рухомого алюмінію мг/екв на 100 г ґрунту Понад 3,0
8. Уміст увібраного натрію % від суми увібраних основ Понад 10
9. Засолення % від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі а) содове - понад 0,1;

б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;

в) сульфатне - понад 1,0

10. Фізична деградація Об’ємна маса, г/куб. см а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;

б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів

11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових) Потужність органогенного шару, см Менше 30
12. Вторинна підтопленість (заболоченість) Рівень підгрунтових вод, м Менше 1,0
13. Хімічне забруднення Граничнодопустима концентрація (ГДК) Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
14. Радіаційне забруднення Щільність забруднення місцевості цезієм - 137, стронцієм - 90, Кі/кв.км Cs - 137 - більше 15;

Sr - 90 - більше 3

На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.

Способи та методи консервації

У землевпорядній науці розрізняють консервацію-реабілітацію та консервацію-трансформацію.

  • При консервації-реабілітації рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
  • При консервації- трансформації деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.

Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.

  1. Заліснення як форма консервації земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. ст. 81 Лісового кодексу України, постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. ст. 20 Земельного кодексу України та коментар до неї, ст. 81 Лісового кодексу України).
  2. Залуження та залісення належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.). Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
  3. Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.

Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок

Порядок консервації земель затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"(далі – Порядок), визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.

При віднесенні земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку до цього Порядку.

Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.

Консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів.Якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, подання про їх консервацію здійснюється за ініціативою уповноваженого органу.

Власник земельної ділянки або землекористувач з метою проведення консервації земель подає заяву до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель.

До заяви додаються:

  • копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку;
  • агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки (у разі консервації сільськогосподарських угідь);
  • матеріали власних спостережень.

При виявленні земель, які відносяться до деградованих, малопродуктивних або техногенно забруднених земельних ділянок, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання.

У разі якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, територіальні органи Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України вносять до уповноважених органів за місцем розташування земельної ділянки клопотання щодо ініціювання уповноваженими органами проведення робіт з консервації земель.

Після отримання клопотання, припису (розпорядження) уповноважені органи, власники земельних ділянок або землекористувачі зобов’язані протягом 30 днів ініціювати проведення робіт з консервації земель.

На підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача, клопотання територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України чи з власної ініціативи (якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування) уповноважений орган у місячний строк видає розпорядження (рішення) про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації.

До складу комісії залучаються:

  • власник земельної ділянки або землекористувач;
  • представники уповноважених органів, у тому числі територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України, які внесли клопотання про ініціювання проведення робіт з консервації земель;
  • представники державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

Комісія після обстеження земель у натурі (на місцевості) готує звіт та висновок про доцільність консервації земель і подає їх до уповноваженого органу. Уповноважений орган у місячний строк розглядає подані матеріали та висновок і видає розпорядження (рішення) про консервацію земель.

Згідно з виданим розпорядженням (рішенням) розробляється робочий проект землеустрою щодо консервації земель (далі - проект консервації земель), яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.

Замовником проекту консервації земель можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (далі – замовник).

Проект консервації земель не підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації.

Проект консервації земель затверджується замовником.

Проект консервації земель передається розробником до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.

Можлива консервація як конкретних земельних ділянок, так і великих масивів земель.

Існують загальнодержавні й регіональні програми консервації земель, які можуть розроблятися на замовлення зацікавлених органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Наприклад, 1165-VII Одеською регіональною програмою охорони довкілля на 2020 - 2021 роки визначені заходи щодо хімічної меліорації грунтів, розроблення технологій, обладнання та здійснення заходів для очищення, відновлення забруднених земель, а також земель, засмічених промисловими, побутовими та іншими відходами та заходи, пов’язані з відтворенням лісів, створенням нових та реконструкцією існуючих полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень на деградованих, малопродуктивних та ерозійно небезпечних землях і вздовж поверхневих водних об’єктів.

Повернення деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок у стан попереднього використання

Після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в місячний строк створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості).

До складу комісії входять:

  • власник земельної ділянки, землекористувач;
  • представники уповноважених органів, у тому числі територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України, які внесли клопотання про ініціювання проведення робіт з консервації земель;
  • представники державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

Комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання.

Власник земельної ділянки має право звернутися із клопотанням до уповноваженого органу про виділення рівноцінної земельної ділянки взамін земель, які стали екологічно небезпечними, економічно неефективними, техногенно забрудненими не з його вини.