Відмінності між версіями «Порядок консервації земель»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативно-правова база ==
== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закон України "Про меліорацію земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів»]


== Визначення понять ==
== Визначення понять ==
Рядок 11: Рядок 14:
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.


До '''малопродуктивних земель''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним (стаття 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]).
До '''малопродуктивних земель''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 171 Земельний кодекс України]).
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 169 Земельного кодексу України], до '''техногенно забруднених земель''' відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).
 
'''Консервація земель здійснюється''' шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.


== Категорії земель, які підлягають консервації ==
== Категорії земель, які підлягають консервації ==
'''Консервація земель здійснюється за наявності:'''
'''Консервація земель здійснюється за наявності:'''  
* порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней;
 
* еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров’я людей;
* деградованих    земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок     землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин,    незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими,    перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими    хімічними речовинами ґрунтами;
* малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
 
* радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.
* малопродуктивних     земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними     природними властивостями, низькою родючістю;
* техногенно    забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно     забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими     хімічними елементами.На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна    цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності,    крім передбаченої проектами консервації земель.
 
'''ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами'''
 
{| class="wikitable"
|'''Властивості й ознаки ґрунтів'''
|'''Одиниці виміру'''
|'''Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)'''
|-
|1. Еродованість (змитість та дефльованість)
|Ступінь еродованості ґрунтів
|Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
|-
|2. Скелетність
|Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,%
|>26 % від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
|-
|3. Легкий гранулометричний склад
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), %
|а) зона Полісся - до 3;
 
б) зона Лісостепу - до 7;
 
в) зони Степу і Сухого степу - до 10
|-
|4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), %
|Понад 50
|-
|5. Гумусованість
|Уміст гумусу, % від маси ґрунту
|а) на Поліссі - менше 0,5;
 
б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;
 
в) у Сухому степу - 1,0
|-
|6. Реакція ґрунтового розчину
|pH (водний)
|В усіх зонах:


На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
а) менше 4,0;
 
б) понад 8,5
|-
|7. Уміст рухомого алюмінію
|мг/екв на 100 г ґрунту
|Понад 3,0
|-
|8. Уміст увібраного натрію
|% від суми увібраних основ
|Понад 10
|-
|9. Засолення
|% від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі
|а) содове - понад 0,1;
 
б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;
 
в) сульфатне - понад 1,0
|-
|10. Фізична деградація
|Об’ємна маса, г/куб. см
|а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;
 
б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів
|-
|11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових)
|Потужність органогенного шару, см
|Менше 30
|-
|12. Вторинна підтопленість (заболоченість)
|Рівень підгрунтових вод, м
|Менше 1,0
|-
|13. Хімічне забруднення
|Граничнодопустима концентрація (ГДК)
|Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
|-
|14. Радіаційне забруднення
|Щільність забруднення місцевості цезієм - 137, стронцієм - 90, Кі/кв.км
|Cs - 137 - більше 15;
 
Sr - 90 - більше 3
|}
== Способи та методи консервації ==
У землевпорядній науці розрізняють '''консервацію-реабілітацію''' та '''консервацію-трансформацію.'''
* При '''консервації-реабілітації''' рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
* При '''консервації- трансформації''' деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.
Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.
# '''Заліснення як форма консервації''' земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"]). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України] та коментар до неї, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України]).
# '''Залуження та залісення''' належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.)]. Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
# '''Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.'''
{| class="wikitable"
!На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
|}


== Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та  техногенно забруднених земельних ділянок ==
== Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та  техногенно забруднених земельних ділянок ==
Порядок консервації земель затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"](далі – Порядок), визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.
Порядок консервації земель затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"], визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.


При віднесенні земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Порядку].
При віднесенні земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Порядку].


Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.
Консервація земель здійснюється '''незалежно від форми власності земельної ділянки за ініціативою її власника або на підставі відповідного подання територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції'''.
 
Консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів.Якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, подання про їх консервацію здійснюється за ініціативою уповноваженого органу.


Власник земельної ділянки або землекористувач з метою проведення консервації земель подає '''заяву''' до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель.
Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 122 Земельного кодексу України .]


'''До заяви додаються:'''
Консервація земель приватної власності здійснюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована земельна ділянка, на підставі договору про консервацію земель.
* копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку;
* агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки (у разі консервації сільськогосподарських угідь);
* матеріали власних спостережень.


При виявленні земель, які відносяться до деградованих, малопродуктивних або техногенно забруднених земельних ділянок, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання.
'''Договір про консервацію земель приватної власності укладається між власником земельної ділянки та відповідною сільською, селищною, міською радою у письмовій формі і містить такі відомості про земельну ділянку:'''


У разі якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, територіальні органи Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України вносять до уповноважених органів за місцем розташування земельної ділянки клопотання щодо ініціювання уповноваженими органами проведення робіт з консервації земель.
* кадастровий номер (за наявності);
* місце розташування та розмір;
* вид і спосіб консервації земель;
* вартість і строк консервації земель.
* Інші умови договору визначаються за згодою сторін.


Після отримання клопотання, припису (розпорядження) уповноважені органи, власники земельних ділянок або землекористувачі зобов’язані протягом '''30 днів''' ініціювати проведення робіт з консервації земель.
Під час проведення заходів з державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель земельних ділянок територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції видають власнику земельної ділянки припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції, а також протягом '''десяти днів''' письмово повідомляють уповноваженим органам про потребу у здійсненні консервації земель державної або комунальної власності, а сільським, селищним, міським радам - земель приватної власності.


На підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача, клопотання територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України чи з власної ініціативи (якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування) уповноважений орган у '''місячний строк''' видає розпорядження (рішення) про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації.
Консервація земель незалежно від форми власності здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель , яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель, межі земельних ділянок, на яких здійснюється консервація земель.


'''До складу комісії залучаються:'''
Замовником проекту консервації земель, а також робіт із проведення необхідних обстежень, вишукувань та інших робіт, необхідних для здійснення консервації, можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники.
* власник земельної ділянки або землекористувач;
* представники уповноважених органів, у тому числі територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України, які внесли клопотання про ініціювання проведення робіт з консервації земель;
* представники державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».


Комісія після обстеження земель у натурі (на місцевості) готує звіт та висновок про доцільність консервації земель і подає їх до уповноваженого органу. Уповноважений орган у місячний строк розглядає подані матеріали та висновок і видає розпорядження (рішення) про консервацію земель.
'''Проект консервації земель''' розробляється суб’єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України “Про землеустрій”], згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою.


Згідно з виданим розпорядженням (рішенням) розробляється робочий проект землеустрою щодо консервації земель (далі - проект консервації земель), яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.
Проект консервації земель розробляється відповідно до завдання щодо складення проекту консервації земель, затвердженого замовником.


Замовником проекту консервації земель можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (далі – замовник).
Проект консервації земель погоджується та затверджується в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 186 Земельного кодексу України.]


Проект консервації земель не підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації.
Затверджений проект консервації '''земель в електронній формі''' подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.


Проект консервації земель затверджується замовником.
Дострокове припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель, визначених проектом консервації земель, здійснюються після внесення змін до договору про консервацію земель та/або внесення змін до відповідної документації із землеустрою.


== Повернення  деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок у стан попереднього використання ==
== Повернення  деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок у стан попереднього використання ==
Після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в '''місячний строк''' створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості).
'''Після закінчення строку консервації земель <u>державної та комунальної власності</u>''', визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.
 
'''До складу комісії входять:'''
* власник земельної ділянки, землекористувач;
* представники уповноважених органів, у тому числі територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України, які внесли клопотання про ініціювання проведення робіт з консервації земель;
* представники державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».
 
Комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання.


Власник земельної ділянки має право звернутися із клопотанням до уповноваженого органу про виділення рівноцінної земельної ділянки взамін земель, які стали екологічно небезпечними, економічно неефективними, техногенно забрудненими не з його вини.
'''Після закінчення строку консервації земельної ділянки <u>приватної власності</u>,''' визначеного проектом консервації земель та договором про консервацію земель, відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Поточна версія на 12:44, 27 червня 2022

Нормативно-правова база

Визначення понять

Консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 Закону України "Про охорону земель").

До деградованих земель відносяться:

  • земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
  • земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.

До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним (стаття 171 Земельний кодекс України).

Відповідно до ст. 169 Земельного кодексу України, до техногенно забруднених земель відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

Консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.

Категорії земель, які підлягають консервації

Консервація земель здійснюється за наявності:

  • деградованих земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин, незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;
  • малопродуктивних земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
  • техногенно забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.

ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами

Властивості й ознаки ґрунтів Одиниці виміру Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)
1. Еродованість (змитість та дефльованість) Ступінь еродованості ґрунтів Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
2. Скелетність Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,% >26 % від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
3. Легкий гранулометричний склад Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), % а) зона Полісся - до 3;

б) зона Лісостепу - до 7;

в) зони Степу і Сухого степу - до 10

4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), % Понад 50
5. Гумусованість Уміст гумусу, % від маси ґрунту а) на Поліссі - менше 0,5;

б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;

в) у Сухому степу - 1,0

6. Реакція ґрунтового розчину pH (водний) В усіх зонах:

а) менше 4,0;

б) понад 8,5

7. Уміст рухомого алюмінію мг/екв на 100 г ґрунту Понад 3,0
8. Уміст увібраного натрію % від суми увібраних основ Понад 10
9. Засолення % від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі а) содове - понад 0,1;

б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;

в) сульфатне - понад 1,0

10. Фізична деградація Об’ємна маса, г/куб. см а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;

б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів

11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових) Потужність органогенного шару, см Менше 30
12. Вторинна підтопленість (заболоченість) Рівень підгрунтових вод, м Менше 1,0
13. Хімічне забруднення Граничнодопустима концентрація (ГДК) Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
14. Радіаційне забруднення Щільність забруднення місцевості цезієм - 137, стронцієм - 90, Кі/кв.км Cs - 137 - більше 15;

Sr - 90 - більше 3

Способи та методи консервації

У землевпорядній науці розрізняють консервацію-реабілітацію та консервацію-трансформацію.

  • При консервації-реабілітації рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
  • При консервації- трансформації деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.

Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.

  1. Заліснення як форма консервації земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. ст. 81 Лісового кодексу України, постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. ст. 20 Земельного кодексу України та коментар до неї, ст. 81 Лісового кодексу України).
  2. Залуження та залісення належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.). Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
  3. Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.
На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.

Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок

Порядок консервації земель затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель", визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.

При віднесенні земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку до цього Порядку.

Консервація земель здійснюється незалежно від форми власності земельної ділянки за ініціативою її власника або на підставі відповідного подання територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції.

Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України .

Консервація земель приватної власності здійснюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована земельна ділянка, на підставі договору про консервацію земель.

Договір про консервацію земель приватної власності укладається між власником земельної ділянки та відповідною сільською, селищною, міською радою у письмовій формі і містить такі відомості про земельну ділянку:

  • кадастровий номер (за наявності);
  • місце розташування та розмір;
  • вид і спосіб консервації земель;
  • вартість і строк консервації земель.
  • Інші умови договору визначаються за згодою сторін.

Під час проведення заходів з державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель земельних ділянок територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції видають власнику земельної ділянки припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції, а також протягом десяти днів письмово повідомляють уповноваженим органам про потребу у здійсненні консервації земель державної або комунальної власності, а сільським, селищним, міським радам - земель приватної власності.

Консервація земель незалежно від форми власності здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель , яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель, межі земельних ділянок, на яких здійснюється консервація земель.

Замовником проекту консервації земель, а також робіт із проведення необхідних обстежень, вишукувань та інших робіт, необхідних для здійснення консервації, можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники.

Проект консервації земель розробляється суб’єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”, згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою.

Проект консервації земель розробляється відповідно до завдання щодо складення проекту консервації земель, затвердженого замовником.

Проект консервації земель погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.

Затверджений проект консервації земель в електронній формі подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.

Дострокове припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель, визначених проектом консервації земель, здійснюються після внесення змін до договору про консервацію земель та/або внесення змін до відповідної документації із землеустрою.

Повернення деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок у стан попереднього використання

Після закінчення строку консервації земель державної та комунальної власності, визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.

Після закінчення строку консервації земельної ділянки приватної власності, визначеного проектом консервації земель та договором про консервацію земель, відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.