Відмінності між версіями «Порядок виконання вироку»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 6: Рядок 6:
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-90 Постанова Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-90 Постанова Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків»]


 
== Загальні поняття ==
Виконання вироку — завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про оправдання і звільнення з під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв’язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.<br />
'''Виконання вироку''' — завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про оправдання і звільнення з під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв’язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.<br />


Обов’язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в ст. 1291 Конституції України. Умисне невиконання рішення, вироку, ухвали чи постанови суду або здійснення перешкод для їх виконанню тягне кримінальну відповідальність передбачену ст. 382 КК України.<br />
Обов’язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в ст. 1291 Конституції України. Умисне невиконання рішення, вироку, ухвали чи постанови суду або здійснення перешкод для їх виконанню тягне кримінальну відповідальність передбачену ст. 382 КК України.<br />
Рядок 13: Рядок 13:
== Коли вирок суду підлягає виконанню. ==
== Коли вирок суду підлягає виконанню. ==


Вирок суду підлягає обов’язковому виконанню лише після набрання ним законної сили.<br />
'''Вирок суду підлягає обов’язковому виконанню лише після набрання ним законної сили.'''<br />


Стаття 532 КПК України зазначає, що вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги (ст. 395 КПК України), якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4089 Стаття 532 КПК України] зазначає, що вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3279 ст. 395 КПК України]), якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження поновлюється, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Якщо строк апеляційного оскарження поновлюється, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Рядок 28: Рядок 28:
У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається довиконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.<br />
У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається довиконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.<br />


Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання. (ст. 535 КПК України)<br />
Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4103 ст. 535 КПК України)].<br />


У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. (ст. 534 КПК України)
У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4097 ст. 534 КПК України]).


Стаття 536 КПК України встановлює випадки коли виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено:<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4109 Стаття 536 КПК] України встановлює випадки коли виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено:<br />


# тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
# тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
Рядок 39: Рядок 39:


Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.


Під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання:<br />
Під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання:<br />
Рядок 60: Рядок 59:
13-3) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br />
13-3) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br />
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.


== Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку ==
== Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку ==
Рядок 80: Рядок 78:
У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.<br />
У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.<br />


У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 Кримінального кодексу України.<br />
У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до [ статей 92-95 Кримінального кодексу України.<br />


Розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Версія за 15:59, 23 січня 2019

Нормативна база

Загальні поняття

Виконання вироку — завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про оправдання і звільнення з під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв’язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.

Обов’язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в ст. 1291 Конституції України. Умисне невиконання рішення, вироку, ухвали чи постанови суду або здійснення перешкод для їх виконанню тягне кримінальну відповідальність передбачену ст. 382 КК України.

Коли вирок суду підлягає виконанню.

Вирок суду підлягає обов’язковому виконанню лише після набрання ним законної сили.

Стаття 532 КПК України зазначає, що вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги (ст. 395 КПК України), якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження поновлюється, вважається, що вирок суду не набрав законної сили. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення. Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні.

Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України.

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається довиконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання. (ст. 535 КПК України).

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. (ст. 534 КПК України).

Стаття 536 КПК України встановлює випадки коли виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено:

  1. тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
  2. вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;
  3. якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.

Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання:

1) про відстрочку виконання вироку;
2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким;
4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
6) про звільнення від покарання за хворобою;
7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;
12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;
13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;
13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);
13-3) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку

Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов’язків чи законних інтересів. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, подається:

  1. до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 КПК України;
  2. до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 КПК України;
  3. до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 КПК України;
  4. до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв’язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 КПК України.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Клопотання (подання) про застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) та про примусове годування засудженого розглядаються протягом 24 годин з моменту надходження відповідного клопотання (подання) до суду суддею одноособово.

За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким зупиняє її виконання.

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.

У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру відповідно до [ статей 92-95 Кримінального кодексу України.

Розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Питання, які вирішуються судом після виконання вироку

Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.