Відмінності між версіями «Порушення порядку здійснення операцій з металобрухту»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: == Нормармативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі...)
 
Рядок 9: Рядок 9:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/468-2012-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 28 травня 2012 р. № 468]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/468-2012-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 28 травня 2012 р. № 468]
#
#
== Визначення понять та склад злочину ==
== Визначення понять та склад кримінального правопорушення ==


'''Металобрухт''' - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.<br>
'''Металобрухт''' - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.<br>
Рядок 41: Рядок 41:


'''Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту''' - це місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.<br>
'''Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту''' - це місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.<br>
=== Об’єкт злочину ===
=== Об’єкт кримінального правопорушення ===
'''Об’єктом злочину''' є відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, порядок проведення яких регламентуються ЗУ Про металобрухт. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом злочину можуть бути відносини власності, а додатковим факультативним - відносини у сфері оподаткування.<br>
'''Об’єктом кримінального правопорушення''' є відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, порядок проведення яких регламентуються ЗУ Про металобрухт. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення можуть бути відносини власності, а додатковим факультативним - відносини у сфері оподаткування.<br>
=== Предмет злочину ===
=== Предмет кримінального правопорушення ===
'''Предметом злочину''' є як побутовий так і промисловий металобрухт, а також приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів його прийому, схову і збуту.<br>
'''Предметом кримінального правопорушення''' є як побутовий так і промисловий металобрухт, а також приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів його прийому, схову і збуту.<br>
=== Об’єктивна сторона складу злочину ===
=== Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення ===
'''Об’єктивна сторона злочину''', передбаченого ч. 1 ст. 213 КК, полягає в таких діях: здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.<br>
'''Об’єктивна сторона кримінального правопорушення''', передбаченого ч. 1 ст. 213 КК, полягає в таких діях: здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.<br>
=== Суб’єкт злочину ===
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
'''Суб’єктом злочину''' визнається фізична осудна особа, що досягла 16 років, а також посадові особи суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.<br>
'''Суб’єктом кримінального правопорушення''' визнається фізична осудна особа, що досягла 16 років, а також посадові особи суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.<br>
=== Суб’єктивна сторона злочину ===
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Суб’єктивна сторона''' аналізованого злочину характеризується прямим умислом, а його мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
'''Суб’єктивна сторона''' аналізованого кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, а його мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.


== Кваліфікуючі ознаки ==
== Кваліфікуючі ознаки ==


Для кваліфікації злочину за ст. 213 КК встановлення факту здійснення зазначених у статті операцій є обов’язковим.<br>
Для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 213 КК встановлення факту здійснення зазначених у статті операцій є обов’язковим.<br>
При кваліфікації злочину необхідно також враховувати, що в цих випадках йдеться про '''відсутність державної реєстрації''', обов’язковість якої обумовлена тим, що особа здійснює відповідну діяльність, яка має загальні законодавчі ознаки підприємницької чи іншої господарської діяльності (див. статті 3 і 42 ГК України). Також для кваліфікації за ст. 213 КК України ''не має значення, з яким саме металобрухтом – побутовим чи промисловим'' – здійснюються операції в супереч встановленому порядку.<br>
При кваліфікації кримінального правопорушення необхідно також враховувати, що в цих випадках йдеться про '''відсутність державної реєстрації''', обов’язковість якої обумовлена тим, що особа здійснює відповідну діяльність, яка має загальні законодавчі ознаки підприємницької чи іншої господарської діяльності (див. статті 3 і 42 ГК України). Також для кваліфікації за ст. 213 КК України ''не має значення, з яким саме металобрухтом – побутовим чи промисловим'' – здійснюються операції в супереч встановленому порядку.<br>


== Ліцензування та вимоги до діяльності з металобрухтом ==
== Ліцензування та вимоги до діяльності з металобрухтом ==
Рядок 68: Рядок 68:
'''Приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства''' - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції із заготівлі та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, а також відповідну ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається його виробничими потребами відповідно до Закону.
'''Приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства''' - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції із заготівлі та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, а також відповідну ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається його виробничими потребами відповідно до Закону.
== Розмежування кримінальної відповідальності від адміністративного проступку ==
== Розмежування кримінальної відповідальності від адміністративного проступку ==
Розмежування злочину, передбаченого ст. 213 КК України, та адміністративного проступку, передбаченого ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Злочин та інші правопорушення різняться, насамперед, ''за ступенем суспільної небезпечності''.<br>
Розмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 КК України, та адміністративного проступку, передбаченого ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кримінальне правопорушення та інші правопорушення різняться, насамперед, ''за ступенем суспільної небезпечності''.<br>
Єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування злочину щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і відповідного адміністративного проступку є '''обсяг отриманого доходу''' від проведення таких операцій.
Єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування кримінального правопорушення щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і відповідного адміністративного проступку є '''обсяг отриманого доходу''' від проведення таких операцій.
Не кримінальну відповідальність на підставі ст. 213 ККУ, а за загальним правилом, адміністративну відповідальність мають тягнути такі дії, що можуть мати місце на діючих на підставі отриманих ліцензій чи їх копій спеціалізованих підприємствах та їх приймальних пунктах:<br>
Не кримінальну відповідальність на підставі ст. 213 ККУ, а за загальним правилом, адміністративну відповідальність мають тягнути такі дії, що можуть мати місце на діючих на підставі отриманих ліцензій чи їх копій спеціалізованих підприємствах та їх приймальних пунктах:<br>
   
   

Версія за 14:12, 28 липня 2020

Нормармативна база

  1. Кримінальний кодекс України (далі - ККУ)
  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)
  3. Закон України Про металобрухт
  4. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»
  5. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.03.2016 № 524 (далі – Наказ №524)
  6. Постанова Кабінету міністрів України від 28 травня 2012 р. № 468

Визначення понять та склад кримінального правопорушення

Металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Операції з металобрухтом - це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.

Під порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом Законодавець відповідно до ст. 213 ККУ розуміє - здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

За статтею 213 КК України поняттям «здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації» охоплюються два види діяльності:

а) здійснення особою, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, операцій з металобрухтом, що згідно із законом підлягають ліцензуванню;

б) здійснення такою самою особою операцій з металобрухтом, які не підлягають ліцензуванню.

Операції з металу, що підлягають ліцензуванню– це діяльність, пов’язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою.

Заготівля металобрухту - це діяльність, пов’язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом. Переробка металобрухту - це діяльність, пов’язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.

Металургійна переробка металобрухту - переплавка металобрухту в металургійних агрегатах з використанням додаткових матеріалів та особливих технологічних режимів з метою зміни структури металу, доведення його хімічного складу до параметрів, які відповідають вимогам стандартів, та отримання легованої сталі, відповідних марок кольорових металів і їх сплавів із визначеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

Під операціями, що не підлягають ліцензуванню, зокрема, слід розуміти діяльність саме фізичних осіб, пов’язану із збиранням та реалізацією побутового брухту чорних і кольорових металів.

Збирання металобрухту - це діяльність фізичних або юридичних осіб, пов’язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до території розташування спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів.

Купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов’язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.

Побутовий металобрухт - непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність.

Промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту - це місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.

Об’єкт кримінального правопорушення

Об’єктом кримінального правопорушення є відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, порядок проведення яких регламентуються ЗУ Про металобрухт. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення можуть бути відносини власності, а додатковим факультативним - відносини у сфері оподаткування.

Предмет кримінального правопорушення

Предметом кримінального правопорушення є як побутовий так і промисловий металобрухт, а також приміщення та споруди для розташування незаконних пунктів його прийому, схову і збуту.

Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК, полягає в таких діях: здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом; надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб’єктом кримінального правопорушення визнається фізична осудна особа, що досягла 16 років, а також посадові особи суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб’єктивна сторона аналізованого кримінального правопорушення характеризується прямим умислом, а його мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Кваліфікуючі ознаки

Для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 213 КК встановлення факту здійснення зазначених у статті операцій є обов’язковим.
При кваліфікації кримінального правопорушення необхідно також враховувати, що в цих випадках йдеться про відсутність державної реєстрації, обов’язковість якої обумовлена тим, що особа здійснює відповідну діяльність, яка має загальні законодавчі ознаки підприємницької чи іншої господарської діяльності (див. статті 3 і 42 ГК України). Також для кваліфікації за ст. 213 КК України не має значення, з яким саме металобрухтом – побутовим чи промисловим – здійснюються операції в супереч встановленому порядку.

Ліцензування та вимоги до діяльності з металобрухтом

Ліцензування господарської діяльності полягає у видачі, переоформленні та анулюванні ліцензій, видачі їх дублікатів, веденні ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контролі за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видачі розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов та законодавства у сфері ліцензування. Ліцензійні умови - встановлюються з урахуванням вимог ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Законом чітко встановлено, що право здійснювати операції з металобрухтом мають лише спеціалізовані металургійні підприємства, а також їх пункти. Ліцензії на такі операції видають лише за наявності спеціального брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання, складів, кваліфікованого персоналу, а також за умов виконання всіх вимог протипожежної, радіаційної та екологічної безпеки.

Спеціалізовані підприємства (суб’єкти господарювання всіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, забезпечують згідно із законодавством пожежну, вибухову, екологічну і радіаційну безпеку.

Спеціалізовані металургійні переробні підприємства - підприємства, які відповідають вимогам, що ставляться Законом до спеціалізованого підприємства, мають у власності виробниче обладнання, яке забезпечує технологію металургійної переробки металобрухту, пов’язану зі зміною структури металу, його хімічного складу відповідно до стандартів, та пройшли атестацію в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики.

Приймальний пункт спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства - виробничий підрозділ спеціалізованого або спеціалізованого металургійного переробного підприємства, на базі якого проводяться операції із заготівлі та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажопідйомне обладнання, а також відповідну ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається його виробничими потребами відповідно до Закону.

Розмежування кримінальної відповідальності від адміністративного проступку

Розмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 КК України, та адміністративного проступку, передбаченого ст. 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кримінальне правопорушення та інші правопорушення різняться, насамперед, за ступенем суспільної небезпечності.
Єдиним законодавчо закріпленим критерієм розмежування кримінального правопорушення щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом і відповідного адміністративного проступку є обсяг отриманого доходу від проведення таких операцій. Не кримінальну відповідальність на підставі ст. 213 ККУ, а за загальним правилом, адміністративну відповідальність мають тягнути такі дії, що можуть мати місце на діючих на підставі отриманих ліцензій чи їх копій спеціалізованих підприємствах та їх приймальних пунктах:

  • приймання металобрухту від фізичних осіб без перевірки у них документа, який засвідчує особу, або без оформлення акта приймання із зазначенням даних цього документа та описом металобрухту;
  • приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємництва; приймання металобрухту від юридичних осіб без оформлення відповідного акта;
  • залучення до операцій з промисловим металобрухтом осіб віком до 18 років; проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом тощо.

Умови та загальні правила діяльності з металобрухтом

Спеціалізоване або спеціалізоване приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред’явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов’язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, забороняється.

Збирання, заготівля, переробка, реалізація промислового металобрухту фізичними особами забороняються.

Приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів.

Важливо! Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про металобрухт» для здійснення операцій з металобрухтом суб'єкт господарювання повинен отримати «Акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих підприємств, їх приймальних пунктів і спеціалізованих металургійних переробних підприємств на їх відповідність вимогам Закону України «Про металобрухт».

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов’язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Юридичним особам забороняється залучати до операцій з промисловим металобрухтом осіб віком до 18 років. Перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству для провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів передбачено Наказом №524.

Також важливо: Постановою Кабінету міністрів України від 28 травня 2012 р. № 468 встановлено перелік товарів (у тому числі й металів) вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається.

Судова практика

  • Виправдувальний вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22.01.2018 р у справі № 562/2259/15-кВласник металобрухту може розпоряджатися ним на власний розсуд, або реалізувати його спеціалізованому підприємству, або ж будь-якій фізичній особі, котра виявила бажання його придбати. Держава не може обмежити фізичних чи юридичних осіб у продажі або купівлі будь-яких об’єктів, котрі не вилучені або не обмежені у цивільному обороті. Принципи свободи договору та вільного волевиявлення сторін це гарантують.
  • «Закупівлі металобрухту для особистого використання» виправдувальний вирок Путивльського районного суду Сумської області у справі № 574/32/18 від 20.06.2018 р.
  • Виправдувальний вирок Лугинського районного суду Житомирської області по справі № 284/230/17 у зв’язку з недоведеністю прокурором організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, оскільки ці обставини не підтверджені зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.