Відмінності між версіями «Поняття та види неустойки»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
 
 
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
 
== Поняття неустойки, пені, штрафу ==
 
Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
 
Відповідно до статті 549 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] '''неустойка''' - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Версія за 22:18, 26 березня 2020

Нормативна база

Поняття неустойки, пені, штрафу

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неустойка знайшла правове регулювання також у положеннях Господарського кодексу України, де для її визначення застосовується термін "штрафні санкції". Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види неустойки

Окрім штрафу та пені також є інші види неустойки до яких відносять :

Підстава для класифікації Вид
Залежно від способу встановлення
  • законна
  • договірна
Залежно від способу обчислення
  • у твердо визначеній грошовій сумі
  • у процентному відношення до суми зобов'язань
За періодичністю виплат
  • одноразова
  • щомісячна
  • щоденна
Залежно від предмета неустойки
  • у грошовій сумі
  • у нерухомому майні
  • у рухомому майні

Підстави виникнення права на неустойку

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Проценти на неустойку не нараховуються .

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а саме :

  • особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили;
  • не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.


Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом . Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Правові наслідки сплати (передання) неустойки

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.