Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(створення нової статті)
 
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень"]
 
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.


== Склад кримінального правопоручення ==
== Склад кримінального правопоручення ==
Перевищення влади або службових повноважень це кримінальне правопорушення, яке виходить за межі повноважень посадової особи правоохоронних органів або умисне вчинення службовою особою дій, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окре­мих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.


'''Суб’єктом''' даного правопорушення може бути виключно посадова особа правоохоронного органу (до 2014 року могла бути будь-яка інша службова особа, яка здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування).
=== Об'єкт ===
<u>Безпосереднім об’єктом</u> є суспільні відносини, що регулюють правила роботи правоохоронних органів.


'''Об’єкт ''' - суспільні відносини, які  регулюють правила роботи правоохоронних органів.
=== Об'єктивна сторона ===
Відповідне кримінальне правопорушення є правопорушенням з <u>матеріальним складом</u> і з об'єктивної сторони полягає лише в активній поведінці – діях, які:


'''Суб'єктивна сторона'''  характеризується умисною формою вини. Одним з важливих факорів є ставлення до наслідків. Вого може виражатися як умислом, так і необережністю. Тобто :
# зумовлені службовим становищем винного;
# пов’язані з реалізацією його службових повноважень;
# явно виходять за межі цих повноважень;
# заподіюють '''істотну шкоду''' (шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб;
# перебувають у причинному зв’язку із зазначеними наслідками, з настанням яких кримінальне правопорушення визнається закінченим.


- усвідомлення, що дії, які службова особа вчиняє, виходять за межі наданих їй владних чи службових повноважень,;
Відповідальність за статтею 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 КК України] настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв'язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 КК України], що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень"] (далі - Постанова).
Характер і обсяг повноважень, а також порядок (умови) їх реалізації визначаються компетенцією службової особи, яка закріплена в різних законах, статутах, положеннях, наказах, інструкціях, правилах та інших нормативних актах. Тому для вирішення питання про те, чи виходять дії службової особи за межі її повноважень, необхідно з’ясовувати, яким нормативним актом вони регулюються і які саме положення цього акта були порушені.


- бажання їх вчинити;
Найбільш характерними способами (формами) вчинення перевищення влади судова практика визнає вчинення дій: 


- передбачення настання істотної шкоди ;
* які входять до компетенції будь-якої іншої (а не цього) працівника правоохоронного органу (є компетенцією вищестоящого працівника чи працівника іншого відомства);
* виконання яких можливе лише за наявності особливих і відсутніх у даній ситуації умов — в особливих випадках, обстановці, з особливого дозволу або з додержанням особливого порядку; 
* які могли бути виконані лише колегіально, тоді як винний здійснив їх одноособово; 
* які жоден працівник і за жодних умов не має права здійснювати або дозволяти (пункт 5  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанови]).


- бажання чи свідоме припущення настання істотної шкоди або не передбачення можливості їх настання, передбачає можливості їх настання, хоча могла і повинна була передбачити (необережність).  
=== Суб'єктивна сторона  ===
Характеризується <u>умисною формою вини</u>. Одним з важливих факторів є ставлення до наслідків, що може виражатися як <u>умислом, так і необережністю,</u> тобто:
 
* усвідомлення, що дії, які працівник правоохоронного органу вчиняє, виходять за межі наданих йому владних чи службових повноважень,;
* бажання їх вчинити;
* передбачення настання істотної шкоди;
* бажання чи свідоме припущення настання істотної шкоди або не передбачення можливості їх настання, хоча міг і повинен був передбачити (необережність).  


Мотив і мета таких дій на кваліфікацію не впливають.
Мотив і мета таких дій на кваліфікацію не впливають.


'''Об'єктивна сторона злочину''' характеризується трьома обов’язковими ознаками:
=== Суб'єкт ===
 
Суб’єктом даного правопорушення може бути виключно посадова особа правоохоронного органу (до 2014 року могла бути будь-яка інша службова особа, яка здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування).
1. Діянням, яке:
 
- полягає тільки в активній поведінці, тобто діях;


- зумовлено службовим становищем винуватої особи та  пов’язане з його владними чи службовими повноваженнями;
== Кваліфікуючі ознаки ==


- виходять за межі цих повноважень;
=== Кваліфікуючі ознаки ===
Вчинення дій, вказаних в об'єктивній стороні кримінального правопорушення, якщо вони <u>супроводжувалися</u>:


2. Наслідками, які визначаються істотною шкодою;
→ насильством або погрозою застосування насильства (як фізичне, так і психічним (погроза). Фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні побоїв, мордуванні, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а психічне - у реальній погрозі застосування будь-якого за тяжкістю фізичного насильства щодо потерпілого чи його близьких;


3. Причинним зв’язком між діянням і наслідками.  
→ застосуванням зброї (предмети, призначені для ураження живої цілі. Сама зброя може бути як вогнепальною (у тому числі гладкоствольною), так і холодною) чи спеціальних засобів (наручники, гумові кийки, отруйні гази, водомети тощо). При перевищенні влади припускається не тільки заподіяння чи спроба заподіяння за їх допомогою тілесних ушкоджень або смерті, а й погрозу ними;


== Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу ==
→ болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування - дії, що завдають йому особливого фізичного болю чи моральних страждань і полягають у протиправному тривалому позбавленні людини їжі, води, тепла, залишенні її у шкідливих для здоров’я умовах, використанні вогню, електроструму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, а також у приниженні честі, гідності, заподіянні душевних переживань, глумлінні тощо (частина друга статті 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 КК України]).
'''Перевищення  влади''' — вчинення працівником правоохоронного органу, дій, які явно виходять за межі повноважень цієї особи при здійсненні нею владних чи організаційно-розпорядчих функцій.


'''Перевищення службових повноважень''' — дії особи, які явно виходять за межі наданих цій особі прав або повноважень.
=== Особливо кваліфікуючі ознаки ===
Вчинення дій, вказаних в об'єктивній стороні кримінального правопорушення або дій, зазначених в кваліфікуючих ознаках, якщо вони спричинили <u>тяжкі наслідки</u> - такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (частина третя статті 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554 КК України]).


'''Відповідальність за кримінальне правопорушення передбачене ст.365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]'''
== Санкція (покарання) ==
1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -


-       настає за умови, що дії особи були зумовлені або повязані з її службовим становищем та коли істотна шкода перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
карається <u>обмеженням волі</u> на строк до п’яти років або <u>позбавленням волі</u> на строк від двох до п’яти років, <u>з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років.


-       Загальна відповідальність передбачена ч.1 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінального кодексу України''']: обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -


-       Перевищення влади, яке супроводжується погрозою застосування насильства або насильством утворює склад кримінального правопорушення передбачений ч.2 ст.365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінального кодексу України''']. До погрози насильства або до насильства можна віднести дії, що завдають потерпілому особливого фізичного болю або моральних страждань ( позбавлення їжі, води, застосування спеціальних засобів – електроструму, отруйних газів тощо).
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до восьми років <u>з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років.


-       Перевищення влади або службових повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки, якщо матеріальні збитки перевищують 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або  заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень або смерті, розвал діяльності підприємства, установи, організації, банкрутство, створення аварійної ситуації, яка потягла людські жертви тощо), кваліфікується за ч.3 ст. 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінального кодексу України''']і передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -


'''''В ситуації коли службова особа перевищила владу або службові повноваження з метою запобігти значнішим шкідливим наслідкам, ніж фактично заподіяна шкода, її дії визнаються вчиненими в стані крайньої необхідності і не визнаються злочинними.'''''
караються <u>позбавленням вол</u>і на строк від семи до десяти років <u>з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Версія за 10:55, 27 липня 2022

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Склад кримінального правопоручення

Об'єкт

Безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що регулюють правила роботи правоохоронних органів.

Об'єктивна сторона

Відповідне кримінальне правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і з об'єктивної сторони полягає лише в активній поведінці – діях, які:

  1. зумовлені службовим становищем винного;
  2. пов’язані з реалізацією його службових повноважень;
  3. явно виходять за межі цих повноважень;
  4. заподіюють істотну шкоду (шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб;
  5. перебувають у причинному зв’язку із зазначеними наслідками, з настанням яких кримінальне правопорушення визнається закінченим.

Відповідальність за статтею 365 КК України настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв'язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо (пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень" (далі - Постанова). Характер і обсяг повноважень, а також порядок (умови) їх реалізації визначаються компетенцією службової особи, яка закріплена в різних законах, статутах, положеннях, наказах, інструкціях, правилах та інших нормативних актах. Тому для вирішення питання про те, чи виходять дії службової особи за межі її повноважень, необхідно з’ясовувати, яким нормативним актом вони регулюються і які саме положення цього акта були порушені.

Найбільш характерними способами (формами) вчинення перевищення влади судова практика визнає вчинення дій:

  • які входять до компетенції будь-якої іншої (а не цього) працівника правоохоронного органу (є компетенцією вищестоящого працівника чи працівника іншого відомства);
  • виконання яких можливе лише за наявності особливих і відсутніх у даній ситуації умов — в особливих випадках, обстановці, з особливого дозволу або з додержанням особливого порядку;
  • які могли бути виконані лише колегіально, тоді як винний здійснив їх одноособово;
  • які жоден працівник і за жодних умов не має права здійснювати або дозволяти (пункт 5 Постанови).

Суб'єктивна сторона 

Характеризується умисною формою вини. Одним з важливих факторів є ставлення до наслідків, що може виражатися як умислом, так і необережністю, тобто:

  • усвідомлення, що дії, які працівник правоохоронного органу вчиняє, виходять за межі наданих йому владних чи службових повноважень,;
  • бажання їх вчинити;
  • передбачення настання істотної шкоди;
  • бажання чи свідоме припущення настання істотної шкоди або не передбачення можливості їх настання, хоча міг і повинен був передбачити (необережність).

Мотив і мета таких дій на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт

Суб’єктом даного правопорушення може бути виключно посадова особа правоохоронного органу (до 2014 року могла бути будь-яка інша службова особа, яка здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування).

Кваліфікуючі ознаки

Кваліфікуючі ознаки

Вчинення дій, вказаних в об'єктивній стороні кримінального правопорушення, якщо вони супроводжувалися:

→ насильством або погрозою застосування насильства (як фізичне, так і психічним (погроза). Фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні побоїв, мордуванні, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а психічне - у реальній погрозі застосування будь-якого за тяжкістю фізичного насильства щодо потерпілого чи його близьких;

→ застосуванням зброї (предмети, призначені для ураження живої цілі. Сама зброя може бути як вогнепальною (у тому числі гладкоствольною), так і холодною) чи спеціальних засобів (наручники, гумові кийки, отруйні гази, водомети тощо). При перевищенні влади припускається не тільки заподіяння чи спроба заподіяння за їх допомогою тілесних ушкоджень або смерті, а й погрозу ними;

→ болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування - дії, що завдають йому особливого фізичного болю чи моральних страждань і полягають у протиправному тривалому позбавленні людини їжі, води, тепла, залишенні її у шкідливих для здоров’я умовах, використанні вогню, електроструму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, а також у приниженні честі, гідності, заподіянні душевних переживань, глумлінні тощо (частина друга статті 365 КК України).

Особливо кваліфікуючі ознаки

Вчинення дій, вказаних в об'єктивній стороні кримінального правопорушення або дій, зазначених в кваліфікуючих ознаках, якщо вони спричинили тяжкі наслідки - такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (частина третя статті 365 КК України).

Санкція (покарання)

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.