Охорона земель при спорудженні та експлуатації лінійних інженерних споруд

Нормативна база

1. Закон України «Про охорону земель»
2. Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"
3. Закон України «Про державний земельний кадастр"
4. Земельний кодекс України
5. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000

Загальні поняття

Охорона земель – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Основним завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Принципи державної політики у сфері охорони земель

В статті 3 ЗУ «Про охорону земель» визначено принципи державної політики у сфері охорони земель, основними з яких є:

• забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу;
• пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
• відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель;
• нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;
• поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель;
• публічність у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель.

Територіальний розвиток житлової та громадської забудови в межах населених пунктів, а також спорудження об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюються з урахуванням вимог раціонального використання земель.

Розміщення і будівництво об'єктів здійснюються після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом та  відповідно до проектів цих об'єктів встановлених у затвердженій містобудівній документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.

Заходи з охорони земель при здійсненні містобудівної діяльності

При здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи щодо:

• максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом;
• зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон;
• недопущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок;
• дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 визначає термін інжене́рні спору́ди — це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.

Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.

Залежно від геометричної форми в плані інженерні споруди бувають лінійні і площинні.

До лінійних споруд належать дороги, лінії електропередач, трубопроводи, канали, лінії зв'язку.

До площинних належать вузли гідротехнічних споруд, комплекси промислових споруд і населених місць, аеропорти та ін.

Інженерні споруди, які будуються повинні відповідати призначенню, забезпечувати проєктні умови експлуатації, бути довговічними, відповідати сучасним естетичним і архітектурним вимогам, споруджуватись у встановлені терміни при мінімумі затрат праці та матеріальних ресурсів.

Створення різного роду інженерних споруд проходить три етапи:

• дослідження;
• проєктування;
• будівництво.

Успішне проєктування можливе лише на основі повноцінних матеріалів, зібраних у процесі спеціальних інженерних вишукувальних робіт: інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, гідрологічних та ін.

Кінцевим документом проєктування є технічний проєкт, який представляє собою комплекс документів, що містять техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, кресленики, пояснювальні записки, необхідні при будівництві або реконструкції підприємства, будівлі чи споруди.

Проєктування проводиться поступово у напрямку досягнення остаточного рішення. Воно ведеться по етапах, які називають стадіями проєктування.

Існує три стадії: проєктне завдання, технічний проєкт, робоче проєктування. На кожній стадії послідовно поглиблюються і уточнюються елементи проєкту, що в кінцевому підсумку, сприяє оптимізації всіх стадій проєктування і отримання єдиного цілісного проєкту.