Охорона земель при спорудженні та експлуатації лінійних інженерних споруд: відмінності між версіями
(Створена сторінка: ==Нормативна база== # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»] # [https...) |
(Вказано категорію, впорядковано структуру) Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Нормативна база== | ==Нормативна база== | ||
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України «Про охорону земель»] | |||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"] | |||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр"] | |||
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000] | |||
== Загальні поняття == | == Загальні поняття == | ||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
== Принципи державної політики у сфері охорони земель == | == Принципи державної політики у сфері охорони земель == | ||
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text статті 3 | В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text статті 3 Закону України «Про охорону земель»] визначено принципи державної політики у сфері охорони земель, основними з яких є: | ||
* забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу; | * забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу; | ||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
* дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів. | * дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів. | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000] визначає термін ''' | [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000] визначає термін '''інженерні споруди''' — це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо. | ||
Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. | Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. | ||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
'''До площинних''' належать вузли гідротехнічних споруд, комплекси промислових споруд і населених місць, аеропорти та ін. | '''До площинних''' належать вузли гідротехнічних споруд, комплекси промислових споруд і населених місць, аеропорти та ін. | ||
Інженерні споруди, які будуються повинні відповідати призначенню, забезпечувати проєктні умови експлуатації, бути довговічними, відповідати сучасним естетичним і архітектурним вимогам, споруджуватись у встановлені терміни при мінімумі затрат праці та матеріальних ресурсів. | Інженерні споруди, які будуються, повинні відповідати призначенню, забезпечувати проєктні умови експлуатації, бути довговічними, відповідати сучасним естетичним і архітектурним вимогам, споруджуватись у встановлені терміни при мінімумі затрат праці та матеріальних ресурсів. | ||
== Створення різного роду інженерних споруд проходить три етапи: == | == Створення різного роду інженерних споруд проходить три етапи: == | ||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
* будівництво. | * будівництво. | ||
Успішне проєктування можливе лише на основі повноцінних матеріалів, зібраних у процесі спеціальних інженерних вишукувальних робіт: <u> | Успішне проєктування можливе лише на основі повноцінних матеріалів, зібраних у процесі спеціальних інженерних вишукувальних робіт: <u>інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, гідрологічних та ін.</u> | ||
Кінцевим документом проєктування є '''технічний проєкт''', який | Кінцевим документом проєктування є '''технічний проєкт''', який являє собою комплекс документів, що містять техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, кресленики, пояснювальні записки, необхідні при будівництві або реконструкції підприємства, будівлі чи споруди. | ||
Проєктування проводиться поступово у напрямку досягнення остаточного рішення. Воно ведеться по етапах, які називають стадіями проєктування. | Проєктування проводиться поступово у напрямку досягнення остаточного рішення. Воно ведеться по етапах, які називають стадіями проєктування. | ||
'''Існує три стадії:''' | '''Існує три стадії:''' | ||
* проєктне завдання, | |||
* технічний проєкт, | |||
* робоче проєктування. | |||
На кожній стадії послідовно поглиблюються і уточнюються елементи проєкту, що в кінцевому підсумку, сприяє оптимізації всіх стадій проєктування і отримання єдиного цілісного проєкту. | |||
[[Категорія:Земельне право]] | |||
[[Категорія:Екологічне право]] |
Версія за 12:28, 26 вересня 2022
Нормативна база
- Земельний кодекс України
- Закон України «Про охорону земель»
- Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"
- Закон України «Про державний земельний кадастр"
- Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000
Загальні поняття
Охорона земель – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Основним завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Принципи державної політики у сфері охорони земель
В статті 3 Закону України «Про охорону земель» визначено принципи державної політики у сфері охорони земель, основними з яких є:
- забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу;
- пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні землі як просторового базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
- відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про охорону земель;
- нормування і планомірне обмеження впливу господарської діяльності на земельні ресурси;
- поєднання заходів економічного стимулювання та юридичної відповідальності в галузі охорони земель;
- публічність у вирішенні питань охорони земель, використанні коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів на охорону земель.
Територіальний розвиток житлової та громадської забудови в межах населених пунктів, а також спорудження об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюються з урахуванням вимог раціонального використання земель.
Розміщення і будівництво об'єктів здійснюються після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом та відповідно до проектів цих об'єктів встановлених у затвердженій містобудівній документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.
Заходи з охорони земель при здійсненні містобудівної діяльності
При здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи щодо:
- максимального збереження площі земельних ділянок з ґрунтовим і рослинним покривом;
- зняття та складування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон;
- недопущення порушення гідрологічного режиму земельних ділянок;
- дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.
Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 визначає термін інженерні споруди — це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.
Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.
Залежно від геометричної форми в плані інженерні споруди бувають лінійні і площинні.
До лінійних споруд належать дороги, лінії електропередач, трубопроводи, канали, лінії зв'язку.
До площинних належать вузли гідротехнічних споруд, комплекси промислових споруд і населених місць, аеропорти та ін.
Інженерні споруди, які будуються, повинні відповідати призначенню, забезпечувати проєктні умови експлуатації, бути довговічними, відповідати сучасним естетичним і архітектурним вимогам, споруджуватись у встановлені терміни при мінімумі затрат праці та матеріальних ресурсів.
Створення різного роду інженерних споруд проходить три етапи:
- дослідження;
- проєктування;
- будівництво.
Успішне проєктування можливе лише на основі повноцінних матеріалів, зібраних у процесі спеціальних інженерних вишукувальних робіт: інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, гідрологічних та ін.
Кінцевим документом проєктування є технічний проєкт, який являє собою комплекс документів, що містять техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, кресленики, пояснювальні записки, необхідні при будівництві або реконструкції підприємства, будівлі чи споруди.
Проєктування проводиться поступово у напрямку досягнення остаточного рішення. Воно ведеться по етапах, які називають стадіями проєктування.
Існує три стадії:
- проєктне завдання,
- технічний проєкт,
- робоче проєктування.
На кожній стадії послідовно поглиблюються і уточнюються елементи проєкту, що в кінцевому підсумку, сприяє оптимізації всіх стадій проєктування і отримання єдиного цілісного проєкту.