Відмінності між версіями «Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 14: Рядок 14:
Оспорювання батьківства відповідно до ст. 122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, останнім часом дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік.  
Оспорювання батьківства відповідно до ст. 122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, останнім часом дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік.  


Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124 і 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:
Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
 
1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
 
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
 
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
 
''{Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 524-V від 22.12.2006''}''
 
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
 
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
 
''{Частина третя статті 122 в редакції Закону'' № 524-V від 22.12.2006''}''
 
Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій
 
1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.
 
2. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.
 
''{Частина друга статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 3760-VI від 20.09.2011''}''
 
3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
 
Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю
 
1. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.
 
Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.
 
Стаття 125. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
 
1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
 
2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
 
1) за заявою матері та батька дитини;
 
''{Пункт 2 частини другої статті 125 виключено на підставі Закону'' № 2398-VI від 01.07.2010''}''
 
3) за рішенням суду.
 
Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
 
1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
 
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
 
''{Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 524-V від 22.12.2006''}''
 
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
 
Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
 
1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
 
2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
 
''{Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 524-V від 22.12.2006''}''
 
3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
 
Тобто чоловік має право оспорити своє батьківство:


# якщо дитина народжена у шлюбі;
# якщо дитина народжена у шлюбі;
Рядок 24: Рядок 88:
Але для оспорювання батьківства та звернення до суду повинні бути вагомі підстави. Найчастіше ця ситуація виникає в тих випадках, коли подружжя давно припинили шлюбні відносини, жінка фактично проживає з іншим чоловіком, не надаючи значення тому, що вона юридично все ще є дружиною першого чоловіка. Вона вагітніє і народжує дитину від іншого чоловіка, а коли приходить до ДРАЦС для реєстрації народження дитини - виникають проблеми. Звичайно, це питання можна вирішити без суду, якщо з'явитися в державну реєстрацію актів цивільного стану разом з «юридичним» і «фактичним» чоловіком і написати відповідні заяви. А якщо «юридичного» чоловіка знайти неможливо? У такому випадку він буде записаний батьком дитини і зможе оспорити своє батьківство лише в судовому порядку.
Але для оспорювання батьківства та звернення до суду повинні бути вагомі підстави. Найчастіше ця ситуація виникає в тих випадках, коли подружжя давно припинили шлюбні відносини, жінка фактично проживає з іншим чоловіком, не надаючи значення тому, що вона юридично все ще є дружиною першого чоловіка. Вона вагітніє і народжує дитину від іншого чоловіка, а коли приходить до ДРАЦС для реєстрації народження дитини - виникають проблеми. Звичайно, це питання можна вирішити без суду, якщо з'явитися в державну реєстрацію актів цивільного стану разом з «юридичним» і «фактичним» чоловіком і написати відповідні заяви. А якщо «юридичного» чоловіка знайти неможливо? У такому випадку він буде записаний батьком дитини і зможе оспорити своє батьківство лише в судовому порядку.


Буває інша ситуація: подружжя давно проживають в законному шлюбі. Дітей не мають. Чоловік їде у тривале відрядження, а після повернення дізнається, що скоро стане батьком. Дружина клянеться, що це його дитина, але друзі і сусіди кажуть, що бачили, як у відсутність «законного чоловіка» до неї заходив її колишній друг. Народжується дитина, відповідно до ч.1 ст.121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] чоловіка записують батьком дитини, але сумніви залишаються. Дружина відмовляється від проведення експертизи. У такому випадку чоловік має право оспорити своє батьківство у суді.
Буває інша ситуація: подружжя давно проживають в законному шлюбі. Дітей не мають. Чоловік їде у тривале відрядження, а після повернення дізнається, що скоро стане батьком. Дружина клянеться, що це його дитина, але друзі і сусіди кажуть, що бачили, як у відсутність «законного чоловіка» до неї заходив її колишній друг. Народжується дитина, відповідно до ч.1 ст.121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу] чоловіка записують батьком дитини, але сумніви залишаються. Дружина відмовляється від проведення експертизи. У такому випадку чоловік має право оспорити своє батьківство у суді.


== Коло осіб ==
== Коло осіб ==
Рядок 37: Рядок 101:
Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.  
Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.  


При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.
При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.


Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.
Рядок 43: Рядок 107:
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.


Щодо  позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення
Щодо  позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК] зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення


== Куди звернутися ==
== Куди звернутися ==
Рядок 53: Рядок 117:
Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.<br />
Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.<br />


Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].
Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].Станом на 2021 рік звернення до суду з вищезазначеною позовною заявою становитиме 908грн.


== Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства ==
== Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства ==
Рядок 79: Рядок 143:
== Які докази слід надати для заперечування батьківства ==
== Які докази слід надати для заперечування батьківства ==


Конкретного переліку можливих доказів для обгрунтування позовних вимог про оспорення батьківства СК не надає, тому, застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цівiльного процесуального кодексу України]). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути:
Конкретного переліку можливих доказів для обгрунтування позовних вимог про оспорення батьківства СК не надає, тому, застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цівiльного процесуального кодексу]). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути:
– Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);
– Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);
– Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);
– Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);
– Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У  разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.] Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанові №3 від 15.05.2006] року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.
– Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У  разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.] Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанові №3 від 15.05.2006] року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6795 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України] у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.
Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена''', або відмовити у його визнанні.


Таким чином, керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.
Таким чином, керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.

Версія за 11:40, 30 червня 2021

Нормативна база

Оспорювання батьківства

Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. (стаття 136 Сімейного кодексу України)

Оспорювання батьківства відповідно до ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, останнім часом дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік.

Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

{Частина друга статті 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

{Частина третя статті 122 в редакції Закону № 524-V від 22.12.2006}

Стаття 123. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій

1. У разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини.

2. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.

{Частина друга статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3760-VI від 20.09.2011}

3. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Стаття 124. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю

1. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.

Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.

Стаття 125. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою

1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;

{Пункт 2 частини другої статті 125 виключено на підставі Закону № 2398-VI від 01.07.2010}

3) за рішенням суду.

Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

{Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

{Частина друга статті 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Тобто чоловік має право оспорити своє батьківство:

  1. якщо дитина народжена у шлюбі;
  2. якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
  3. якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.

Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.

Але для оспорювання батьківства та звернення до суду повинні бути вагомі підстави. Найчастіше ця ситуація виникає в тих випадках, коли подружжя давно припинили шлюбні відносини, жінка фактично проживає з іншим чоловіком, не надаючи значення тому, що вона юридично все ще є дружиною першого чоловіка. Вона вагітніє і народжує дитину від іншого чоловіка, а коли приходить до ДРАЦС для реєстрації народження дитини - виникають проблеми. Звичайно, це питання можна вирішити без суду, якщо з'явитися в державну реєстрацію актів цивільного стану разом з «юридичним» і «фактичним» чоловіком і написати відповідні заяви. А якщо «юридичного» чоловіка знайти неможливо? У такому випадку він буде записаний батьком дитини і зможе оспорити своє батьківство лише в судовому порядку.

Буває інша ситуація: подружжя давно проживають в законному шлюбі. Дітей не мають. Чоловік їде у тривале відрядження, а після повернення дізнається, що скоро стане батьком. Дружина клянеться, що це його дитина, але друзі і сусіди кажуть, що бачили, як у відсутність «законного чоловіка» до неї заходив її колишній друг. Народжується дитина, відповідно до ч.1 ст.121 Сімейного кодексу чоловіка записують батьком дитини, але сумніви залишаються. Дружина відмовляється від проведення експертизи. У такому випадку чоловік має право оспорити своє батьківство у суді.

Коло осіб

  1. особа, записана в свідоцтві про народження батьком дитини;
  2. діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.
  3. дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини;
  4. мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).

Існує ще стаття 129 Сімейного кодексу України, в якій мова йде щодо спору про батьківство між чоловіком матері та чоловіком, який вважає себе батьком. У такому разі: чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства.

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.

Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Щодо позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення

Куди звернутися

Орган, компетентний розглядати дані питання, – суд загальної юрисдикції. У своєму рішенні суд визнає/не визнає батьком дитини і вирішить питання щодо актового запису – внести в нього зміни або залишити в первісному вигляді.

В такому випадку, необхідно буде довести відсутність кровного споріднення між заявником та дитиною. Слід зазначити, якщо особа яка записана батьком дитини, знала в момент реєстрації її батьком, що вона не є батьком дитини, то така особа не має права оспорювати своє батьківство (ст. 136 Сімейного Кодексу України).

Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.

Розміри ставок судового збору доступні на сайті Судової влади України.Станом на 2021 рік звернення до суду з вищезазначеною позовною заявою становитиме 908грн.

Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства

До суду подається позовна заява про оспорення батьківства (Файл:Pozovna-zayava.pdf) та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі). До позовної заяви додається копія свідоцтва про народження дитини (за можливості надати), копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини, за наявності також необхідно додати відмову органів РАЦС внести зміни (виключити) до актового запису про народження щодо відомостей про батька дитини.
До позовної заяви також необхідно додати квитанцію про сплату судового збору.
Слід врахувати, що якщо при мотивації своїх вимог, посилатися на якісь письмові докази, то їх також слід долучити, бажано, в оригіналі (якщо подаються копії, то найімовірніше, відповідач або суд клопотатиме про надання оригіналів, а це – непотрібне затягування часу).
Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун.
Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи РАЦС

Чи обмежено тимчасовими рамками право на оспорювання батьківства

Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:

  • стосуються віку дитини;
  • стосуються строків позовної давності.

До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна. Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.

Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується 1 роком з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини (стаття 139 Сімейного кодексу України). Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень, - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі, - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Такий же термін – 1 рік – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 Сімейного кодексу України.

Також існує обставина, при якій особа, зареєстрована батьком, не може оспорювати батьківство незалежно від тимчасових термінів: якщо він заздалегідь перед проведенням державної реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно надав свою згоду, а також надав згоду на штучне заплідення своєї дружини.

Які докази слід надати для заперечування батьківства

Конкретного переліку можливих доказів для обгрунтування позовних вимог про оспорення батьківства СК не надає, тому, застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК (Цівiльного процесуального кодексу). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути: – Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом); – Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.); – Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в Постанові №3 від 15.05.2006 року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.

Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Таким чином, керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (наприклад, ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.

Зазначена практика відображена в рішеннях Верховного Суду (ВС/КЦС № 760/3977/15-ц від 16.05.2018), та застосовується судами України.

Крім того, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа "Калачова проти Російської Федерації" № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).