Перегляд вихідного коду сторінки Особливості трудових відносин із дистанційними працівниками. Надомна праця та її основні вимоги

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII]<br />
Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99, яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з Постановою Верховної Ради України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1545-12 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»] від 12 вересня 1991 року № 1545-XII<br />
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці, Міжнародний документ від 20.06.1996 № 177]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_100 Рекомендація Міжнародної організації праці, Міжнародний документ від 20.06.1996 №  184]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05 наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» від 28 вересня 2005 року № 286.]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"].

==Поняття надомної праці та осіб-надомників, сфери, у яких застосовують роботу вдома==
Згідно з пунктом 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва. <br />

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенцією Міжнародної організації праці від 20.06.1996 № 177] визначено термін «надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця.<br />
Відповідно до	наказу Міністерства соціальної політики України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»] та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316, роботу вдома визначено як один із варіантів характеру робіт поряд із постійною, тимчасовою, сезонною роботою, роботою за сумісництвом, роботою, яка має роз’їзний (пересувний) характер, та ін.
Відповідно до пункту 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/go/v0275400-81 постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99№ 275 при організації праці вдома пріоритет надається виробництву товарів народного вжитку. Разом із тим за рішенням адміністрації підприємства допускається виконувати вдома й інші роботи, якщо за характером і технологіями виробництва це можливо у домашніх умовах та економічно доцільно.<br />
Останнім часом надомну працю застосовують у різних сферах діяльності. Якщо раніше вдома працювали переважно диспетчери, агенти з постачання, дизайнери, редактори та інші працівники подібних професій, то нині до роботи вдома дедалі частіше залучають і кваліфіковану робочу силу — інженерно-технічних працівників, дослідників, фахівців у сфері інформатики, творчих працівників (журналістів, викладачів).<br />
Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі:<br />
— складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів;<br />
— дизайнерські послуги;<br />
— догляд за хворими і людьми похилого віку;<br />
— навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо);<br />
— консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія);<br />
— медична допомога;<br />
— бухгалтерський облік та аудит;<br />
— робота на телефоні;<br />
— розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів;<br />
— редагування, переклад, коректура та мала поліграфія;<br />
— приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації;<br />
— виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана;<br />
— розведення домашніх тварин і догляд за ними;<br />
— відеозйомка та виготовлення відеофільмів;<br />
— музичний супровід свят тощо.<br />

==Категорії працівників, які мають переважне право на роботу вдома==

На практиці трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними категоріями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умовах праці згідно із законодавством. 
У підпункті 2.4.5 пункту 2.4	Наказу Державного комітету статистики України [http://zakon.rada.gov.ua/go/z1442-05 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників»] від 28 вересня 2005 року № 286 зазначено, що штатні працівники, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників.
Разом із тим законодавством, зокрема пунктом 4 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р.] № 275/17-99 передбачено й певні категорії працівників, яким надається переважне право на укладання такого договору, а саме:<br />
— жінки, які мають дітей віком до 15 років;

— інваліди й пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії). У статті 18 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»] від 21 березня 1991 року № 875-XII передбачено можливість надомної праці для інвалідів, зокрема, зазначено, що інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома;<br />
— особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах;<br />
— особи, що доглядають за інвалідами або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду;<br />
— особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання;<br />
— особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси).<br />
Пунктом 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99  передбачена можливість залучення до виконання завдань надомника і членів його сім’ї.

==Порядок оформлення надомника на роботу==

Під час оформлення на роботу надомник, так само як й інші категорії працівників підприємства, згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України трудовий договір із працівниками укладається, як правило, у письмовій формі. Відповідна норма передбачена і Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99  для надомників. Разом із тим на сьогодні законодавством про працю не передбачено будь-яких юридичних наслідків для сторін договору у разі недотримання його письмової форми, у тому числі визнання договору в такому випадку недійсним.
У письмовому трудовому договорі слід чітко визначити основні й додаткові зобов’язання сторін, зокрема й ті, що передбачені законодавством для надомників, а також: 

— найменування підприємства-роботодавця;<br />
— конкретні умови праці працівника;<br />
— умови оплати праці;<br />
— види робіт, що підлягають виконанню;<br />
— адресу робочого місця надомника тощо.<br />
Крім цього, у трудовому договорі слід зазначити його вид. Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю із надомником, як і з іншими працівниками, може бути укладено:

— безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк;<br />
— трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін;<br />
— трудовий договір на час виконання певної роботи.<br />
Надомну роботу за трудовим договором працівників підприємства не слід плутати із роботою вдома «сторонніх осіб» (фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб тощо) за цивільно-правовими договорами. У разі укладення цивільно-правових договорів оплачується не процес праці, а її результат, який визначається після закінчення робіт і оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і провадиться оплата.
У разі укладання трудового договору в письмовій формі подавати заяву про прийняття на роботу не обов’язково. Але заява може знадобитися, якщо працівник, який уже працює на підприємстві у звичайних умовах, з якихось причин захоче перейти на роботу на умовах надомної праці. У заяві слід зазначити дату прийняття/переведення на таку роботу й посаду (професію) згідно зі штатним розписом, а також, за потреби, причину переведення.
Укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, який виконуватиме роботу вдома, під розписку.
Під час оформлення на роботу надомника слід ознайомити під розписку і з відповідними локальними нормативними актами підприємства, зокрема, з:

— правилами внутрішнього трудового розпорядку;

— колективним договором;

— посадовою (робочою) інструкцією.

Крім того, до початку роботи надомник, як й інші працівники, має в установленому порядку пройти навчання та інструктаж з охорони праці. При цьому слід враховувати, що відповідно до пункту [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_100 20 Рекомендації Міжнародної організації праці ( МОП)] від 20.06.1996 № N 184 роботодавець зобов’язаний:

— інформувати надомників про всі небезпеки, пов’язані з їхньою роботою, які відомі або мають бути відомі роботодавцеві; запобіжні заходи, яких треба вжити, і в разі потреби навчити цим заходам надомника належним чином;

— забезпечувати, щоб надані надомникові машини, інструменти або інше обладнання мали потрібні захисні пристрої, та вживати відповідних заходів, які б забезпечували їх належне технічне обслуговування;

— надавати надомникові безплатно всі потрібні засоби індивідуального захисту.

==Робоче місце надомника==

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 Кодексу законів про працю України] до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце та забезпечити його потрібними для роботи засобами. Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші підходящі приміщення, які йому належать, у т. ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті).<br />
Зокрема, у [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN10624.html пункті 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 року № 4] передбачено такий вид робочих місць, як робочі місця надомників. Надомниками ж є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання.<br />
Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема, у пункті 9 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також у потрібних випадках — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад ради трудового колективу.<br />
Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з пунктом 12 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.
Питання щодо роботи вдома працівників у системі споживчої кооперації, у тому числі порядок їх обліку регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003626-03 Інструкцією про порядок прийняття, переведення, звільнення та обліку кадрів на підприємствах, в організаціях, установах споживчої кооперації України, затверджена постановою шостих зборів Ради Укоопспілки (Центральна спілка споживчих товариств України) XVII скликання від 3 квітня 2003 року] за погодженням із президією ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України — постанова від 1 квітня 2003 року № П-10/Р-9.<br />

==Переваги та недоліки роботи вдома==
Використання надомної праці може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство), особливо у сфері малого та середнього бізнесу, адже організована в такий спосіб робота має ряд переваг.


Переваги для роботодавця<br />
1. Можна скоротити витрати на оренду приміщень, а отже, збільшити як прибутковість підприємства, так і фонд заробітної плати працівників. Зекономлені кошти можна використовувати для розширення штату (чисельності) працівників, на виплату премій, а також на будь-які інші потреби підприємства.<br />
2. Є нагода отримати додаткові (у деяких випадках фактично безплатно) канали стаціонарного телефонного зв’язку або підключення до мережі Інтернет.<br />
3. Можна зменшити витрати підприємства на електроенергію або воду, зекономити на офісних меблях, деякому обладнанні та спростити організацію цілодобової роботи там, де це потрібно.<br />


Переваги для працівника<br />
1. Зменшуються витрати на проїзд у громадському транспорті.<br />
2. Час, який витрачається на те, щоб дістатися до місця роботи, можна використати на саму роботу або відпочинок.<br />


Недоліки роботи вдома<br />
Якщо працівник працює вдома, можуть виникнути труднощі з дистанційним контролем за його роботою. Щоб уникнути таких труднощів, можна застосовувати сучасні технології: інформаційні комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок, електронну пошту, відеоспостереження тощо. Якщо надомник виконує завдання, результати якого очевидні (наприклад, виробляє певну кількість одиниць меблів або шиє певну кількість пар взуття), то з визначенням ефективності його роботи взагалі не виникає проблем, бо для підприємства неважливо, скільки часу він витратив на виготовлення (пошиття) цієї «одиниці» і в який саме час він це робив.<br />

== 02 квітня 2020 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]. ==
Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.

Так, змінами передбачено визначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 нова редакція статті 60]):

·        '''дистанційної (надомної) роботи''' – форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця; При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 50 і 51 цього Кодексу].

·        '''гнучкого режиму робочого часу''' – форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Також Законом передбачено, що:

·        при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу обов'язковим є укладення трудового договору у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 зміни до статті 24]);

·        час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 зміни до статті 113]).

·        на строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233]) продовжуються строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1550 зміни у Глава XIX Прикінцеві положення]).
[[Категорія:Трудове право]]