Особливості медичної реформи з січня 2018 року

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 07:54, 16 березня 2018, створена Samir.dadashev (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon5.ra...)

Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми

Фактично медична реформа розпочалась ще у 2011 році з ухвалення 2-х законів: «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я» та «Про порядок проведення реформування в системі охорони здоров’я по пілотних регіонах». Пілотними було вибрано Дніпропетровську, Вінницьку і Донецьку області та м. Київ.  Метою медичної реформи є поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості. Правовою базою медичної реформи з січня 2018 року є прийняття Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 2168-VIII від 19.10.2017 року. Медична реформа вводиться в дію поетапно і передбачає реалізацію ряду масштабних нововведень, метою яких є забезпечення пацієнта якісною та гарантованою медичною допомогою.

Програма медичних гарантій громадянам України після впровадження реформи

Відповідно до Стаття 49 Конституції України «кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності». Статтею 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2108-ХІІ від 19.11.1992 року передбачається, що держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я за епідемічними показаннями. Держава також гарантує безоплатне проведення медико-соціальної експертизи, судово-медичної та судово-психіатричної експертизи, патологоанатомічних розтинів та пов’язаних з ними досліджень у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. 3 Закону № 2168 держава гарантує повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:

  1. екстреної медичної допомоги;
  2. первинної медичної допомоги;
  3. вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
  4. третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
  5. паліативної медичної допомоги;
  6. медичної реабілітації;
  7. медичної допомоги дітям до 16 років;
  8. медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Таким чином, 100% безоплатною та гарантованою буде первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності і пологи. До платних медичних послуг, за задумом Міністерства охорони здоров’я, належатимуть насамперед естетична хірургія та стоматологія, за винятком окремих випадків. У гарантований пакет первинної медичної допомоги увійде така допомога сімейного лікаря, він:

  • спостерігає за станом здоров’я пацієнтів за допомогою різних досліджень, діагностує та лікує найбільш поширені хвороби, травми, отруєння, патологічні, фізіологічні (під час вагітності) стани;
  • супроводжує пацієнтів із хронічними захворюваннями;
  • надає невідкладну допомогу;
  • направляє пацієнта для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) меддопомоги;
  • проводить профілактику: вакцинацію, огляди та дослідження пацієнтів з груп ризику;
  • надає консультації.

Також пацієнти мають право на гематологічні дослідження (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою), біохімічні й імунохімічні дослідження сироватки крові (глюкоза крові, загальний холестерин, аналізи сечі загальний аналіз сечі), інструментальні методи дослідження (електрокардіограма (ЕКГ) у стані спокою, мікроскопія харкотиння), швидкі тести (швидкі тести на ВІЛ, вірусний гепатит, сифіліс). Програмою медичних гарантій визначатиметься перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягатимуть оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію інших державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством. Програма медичних гарантій затверджується Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Таким чином, парламент щороку схвалюватиме перелік медичних послуг і лікарських засобів, які гарантовані державою та оплачуються за рахунок бюджетних коштів.

Національна служба здоров’я України: основні функції та повноваження

Для реалізації основних положень медичної реформи в Україні створюється Національна служба здоров’я України (НСЗУ), яка буде мати статус центрального органу виконавчої влади та укладатиме договори про медичне обслуговування із надавачами медичних послуг (закладами охорони здоров’я усіх форм власності та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики). НСЗУ є національним страховиком, який замовлятиме медичні послуги та лікарські засоби за програмою медичних гарантій та оплачуватиме їх за встановленими тарифами. Положення про НСЗУ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної служби охорони здоров’я» 27 грудня 2017 року № 1101. Основними завданнями НСЗУ є:

  1. реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій);
  2. виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
  3. внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
  4. НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань:
  5. узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра охорони здоров’я;
  6. проводить моніторинг, аналіз і прогнозування потреб населення України у медичних послугах та лікарських засобах;
  7. розробляє проект програми медичних гарантій, вносить пропозиції щодо тарифів і коригувальних коефіцієнтів;
  8. укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію;
  9. здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій і договорами про медичне обслуговування населення;
  10. отримує та обробляє персональні дані та іншу інформацію про пацієнтів (у тому числі інформацію про стан здоров’я, діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження пацієнтів) і надавачів медичних послуг, необхідних для здійснення її повноважень, з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”;
  11. забезпечує функціонування електронної системи охорони здоров’я;
  12. забезпечує ведення реєстрів, що входять до складу електронної системи охорони здоров’я, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, що належить до її компетенції;
  13. здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
  14. здійснює відшкодування вартості лікарських засобів за договорами про реімбурсацію за програмою медичних гарантій;

надає особі інформацію про неї, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, та відомості про осіб, які подавали запити щодо зазначеної інформації відповідно до законодавства; Впровадження медичної реформи в Україні передбачає зміну юридичного статусу закладів охорони здоров’я. Так, протягом першого півріччя 2018 року заклади первинної медичної допомоги мають пройти реорганізацію з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства. Реорганізація є необхідною умовою, оскільки тільки медичні заклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть укласти договори з НСЗУ та отримувати пряме фінансування за надані медичні послуги з Державного бюджету. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» № 2002-VІІІ від 06.04.2017 року договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування. Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, перелік платних послуг з медичного обслуговування затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типова форма договору затверджуються Кабінетом Міністрів України. Як неприбуткові установи, медичні заклади не будуть платниками податку на прибуток підприємств і зможуть самостійно розпоряджатися отриманими від НСЗУ бюджетними коштами. Зокрема, вони зможуть вільно встановлювати розмір заробітної плати для медичних працівників та купувати новітнє медичне обладнання.

Алгоритм вибору лікаря первинної медичної допомоги

З 1 січня 2018 року медична реформа розпочинається з рівня первинної медичної допомоги. Відповідно до Закону № 2168 пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. У декларації зазначаються реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар з приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо). Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету. Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта (у разі дотримання лікарем встановленого Порядку надання первинної медичної допомоги). З квітні 2018 року розпочнеться кампанія з вибору пацієнтами лікаря первинної медичної допомоги. Пацієнт зможе обрати для себе будь-якого лікаря, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. При цьому, декларація про вибір лікаря первинної допомоги, яку кожен громадянин має підписати зі своїм сімейним лікарем (педіатром чи терапевтом – для дитини), повідомляє державу, який заклад охорони здоров’я або самозайнятий лікар має отримати гроші за лікування конкретного пацієнта. Важливо, що сімейного лікаря можна змінювати необмежену кількість разів. При цьому, надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством. Разом з тим, скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після консультації лікаря первинної ланки. Якщо раніше існувала можливість відразу звернутися до вузькопрофільного спеціаліста, тепер отримати його послуги безоплатно можна лише за направленням сімейного лікаря. Якщо лікар первинної ланки не має достатньої кваліфікації чи устаткування для допомоги пацієнту або вирішив, що потрібна допомога вузькопрофільного спеціаліста, він надає хворому направлення. Лише за направленням можливе безоплатне отримання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги або медичної реабілітації. Якщо ж пацієнт не погодиться з рішенням свого сімейного лікаря та звернеться самостійно до потрібного спеціаліста, йому доведеться сплатити за надані медичні послуги самостійно. При наданні медичної допомоги в амбулаторних умовах лікарські засоби за програмою медичних гарантій надаються пацієнту на підставі рецепта лікаря суб’єктом господарювання, який здійснює діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та уклав договір про реімбурсацію.

Впровадження електронної системи охорони здоров’я

Згідно Закону № 2168 заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему та підключитися до електронної системи охорони здоров’я. У перспективі уся медична документація буде електронною, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки електронної системи охорони здоров’я пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків. Передбачається, що підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (його законний представник) надає згоду на доступ до даних про нього, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, такому лікарю, а також іншим лікарям за його направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями. Впровадження електронної системи дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити. В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС). Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. При цьому комерційні МІС гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів. Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я має затвердити Кабінет Міністрів України.