Відмінності між версіями «Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 138: Рядок 138:


== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
== Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП ==
'''''1) Адміністративна відповідальність інших осіб за вчинення  неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП:'''''<br>
'''''1) Адміністративна відповідальність інших осіб за вчинення  неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]:'''''<br>


'''''Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом], крім порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частинами третьою або четвертою статті 173<sup>4</sup> цього Кодексу]''''', - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 ст. 184 КУпАП]).<br><br>
'''''Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом], крім порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text частинами третьою або четвертою статті 173<sup>4</sup> цього Кодексу]''''', - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 3 ст. 184 КУпАП]).<br><br>

Версія за 22:58, 27 березня 2021

Нормативна база

Визначення поняття неповнолітньої особи в законодавстві

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14-ти до 18-ти років (стаття 6 Сімейного кодексу України).

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення вчинені неповнолітніми

Абзацем 3 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” передбачено, що суди розглядають справи: щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років.

Частиною 2 статті 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” визначено, що справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей, крім випадків, передбачених законом.

Згідно статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Загальні засади адміністративної відповідальності неповнолітніх

Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, - КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку (стаття 12 КУпАП).

Згідно частини другої ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

В відповідності до вимог установлених пунктом другим частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

Отже, неповнолітня особа у віці від 14 - ти до 16-ти років, - не може бути притягнута до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

В будь-якому разі, згідно пункту четвертого частини першої ст. 34 КУпАП - вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідальність неповнолітніх на загальних підставах за вчинення певних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

Частиною 2 ст. 13 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 1734, 174, 1831, 185, 190 - 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП (п.п. 4 п. 2 зазначеної Консультації).

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

Частиною 1 ст. 13 КУпАП передбачено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження; 

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Зазначені зходи впливу, згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, - можуть бути застосовані, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, і до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 13 КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП).

Отже, за інші адміністративні правопорушення, що не зазначені в частині 2 статті 13 КУпАП, з передбачених КУпАП (окрім вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП) повинні бути застосовані виключно заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП.

В КУпАП відсутні докладні роз’яснення та особливостей застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді:

  • зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
  • догани або суворої догани;
  • передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Тому суд при застосуванні зазначених заходів впливу повинен виходити з буквального змісту заходу, що застосовується судом виходячи з загальних засад права та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом (стаття 26 КУпАП).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КУпАП при застосуванні заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу суд виносить постанову, яка згідно ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду справи, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Особливості застосування до неповнолітніх видів адміністративних стягнень й виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Види адміністративних стягнень за частиною першою статті 24 КУпАП) Особливості застосування до неповнолітніх Зміст виду відповідальності та особливостей (в разі наявності)
2) штраф Наявні - ст. 27 КУпАП - Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичнихосіб за адміністративні правопорушення у випадках та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

- Виконання постанови про накладення штрафу передбачене статтями 307-310 КУпАП.

- частина друга статті 307 КУпАП - У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

51) громадські роботи Наявні стаття 301 КУпАП - Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

- Провадження про виконання постанови про застосування громадських робіт передбачене статтями 3211-3214 КУпАП.

- Частина друга статті 3212 КУпАП - Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день.

61) суспільно корисні роботи Наявні Стаття 311 КУпАП - Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. - Провадження по виконанню постанови про застосування суспільно корисних робіт передбачене статтями 3251-3254 КУпАП.

7) адміністративний арешт Не може застосовуватись до неповнолітніх Стаття 32 КУпАП - Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.

8) арешт з утриманням на гауптвахті Не може застосовуватись до неповнолітніх Частина перша статті 15 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” - На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років

Обов'язок неповнолітнього відшкодувати заподіяну шкоду

Згідно ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення неповнолітнім (у віці від 16 років) адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації у розмірі не більше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її за умови, якщо неповнолітній має самостійний заробіток.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди неповнолітнім, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства. (абз. 3 ст. 40 КУпАП).

Згідно ч. 3 ст. 33 Цивільного кодексу України (ЦК України) неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 ЦК України.

Частиною 1 ст. 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
Випадки відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном, - окреслані в частині 2 статті 1179, частині 2 статті 1180, частині 2 статті 1182 ЦК України (п. 5 зазначеної Консультації).

Відповідальність неповнолітніх за митні правопорушення

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (ч. 4 ст. 2 КУпАП).

У відповідності до ст. 459 Митного кодексу України (надалі, - МК України) адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку.

Частиною 2 ст. 522 Митного кодексу України (надалі, - МК України) визначено, що усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).

Згідно ч. 1 ст. 461 МК України за порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Стаття 465 МК України - Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об'єкти конфіскації.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП

1) Адміністративна відповідальність інших осіб за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень передбачених КУпАП:

Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1734 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 184 КУпАП).

Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого частиною 1 статті 1734 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин (ч. 3 статті 1734 КУпАП).

Вчинення неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років діяння, передбаченого частиною 2 статті 1734 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин (ч. 4 статті 1734 КУпАП).

2) Обов'язок батьків або осіб, які їх замінюють сплатити штраф за особу, віком від 16 до 18 років, до якої за вчинення адміністративного правопорушення застосовано штраф:

Частиною 2 ст. 307 КУпАП передбачено, що у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

3)Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою внаслідок вчинення нею адміністративного правопорушення, її батьками (усиновлювачами), піклувальником, опікуном:

  • частина 2 статті 1179 ЦК України - у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (частина 3 статті 1179 ЦК України).

  • частина 2 статті 1180 ЦК України - у разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.
  • частина 2 статті 1182 ЦК України - якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.