Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Право на апеляційне оскарження

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина 1 статті 17 та частина 1 статті 352 Цивільного процесуального кодексу України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційном у порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду

Відповідно до (частина 1 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

  • відмови у видачі судового наказу;
  • забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів;
  • забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову;
  • скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову;
  • зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення;
  • повернення заяви позивачеві (заявникові);
  • відмови у відкритті провадження у справі;
  • передачі справи на розгляд іншого суду;
  • відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
  • затвердження мирової угоди;
  • призначення експертизи;
  • визначення розміру судових витрат;
  • зупинення провадження у справі;
  • закриття провадження у справі;
  • залишення позову (заяви) без розгляду;
  • окрема ухвала;
  • стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
  • внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;
  • відмови ухвалити додаткове рішення;
  • роз’яснення або відмови у роз’ясненні судового рішення;
  • повернення заяви про перегляд заочного рішення;
  • відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
  • поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання;
  • виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню;
  • відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;
  • розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;
  • заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
  • повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення;
  • звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
  • тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
  • скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
  • визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
  • тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;
  • оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;
  • примусового проникнення до житла;
  • звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;
  • відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
  • повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
  • повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу;
  • залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;
  • відновлення повністю або частково втраченого судового провадження чи відмови в його відновленні.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України).

Строк на оскарження

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

  1. на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
  2. на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (частина 3 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України).

Порядок поновлення строку для оскарження

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала (стаття 127 Цивільного процесуального кодексу України).

Поважність причин пропуску строку для апеляційного оскарження виноситься на розсуд суду. Наприклад, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не надіслана протягом строку на апеляційне оскарження копія повного тексту рішення суду першої інстанції, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Право апеляційного оскарження не є абсолютним і у будь-якому разі на суд покладено обов’язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник із метою оскарження судового рішення, та, відповідно, чи є у його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, та мотивувати підстави поновлення цього строку.(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 911/4590/13 від 21 лютого 2019 року).

Порядок подання апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 355 Цивільного процесуального кодексу України).

Форма і зміст апеляційної скарги

Відповідно до статті 356 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

  1. найменування суду, до якого подається скарга;
  2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
  3. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
  4. рішення або ухвала, що оскаржуються;
  5. в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
  6. нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
  7. клопотання особи, яка подала скаргу;
  8. дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
  9. перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До апеляційної скарги додаються:

  • довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися;
  • копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
  • документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
  • докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.