Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Поняття недоїмки, пені, штрафу

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", обчислена органом доходів і зборів.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум (абз. 1 ч. 10, п 1.ч. 12 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строки давності

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Органи уповноважені надсилати вимогу про сплату недоїмки

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
За районними податковими інспекціями закріплено виключно сервісні функції, отже функцію щодо стягнення податкового боргу, а також заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передано на обласний рівень (зокрема - до ГУ ДФС в областіях, м. Києві).

Списання несплаченої суми недоїмки

Підлягають списанню за заявою платника, поданою протягом 90 календарнимх днів, починаючи з 03.06.2020 року, несплачені станом на 03.07.2020 року суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", за період з 1 січня 2017 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб ( п. 5 розд. I ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників").

Органи уповноважені на прийняття заяви про списання та перелік необідних документів, що подаються заявником

Для реалізації права на списання несплаченої суми недоїмки разом із заявою платника про списання суми нелоїмки, штрафу і пені (в довільній формі) необхідно подати:

  • Державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи (зазначеним у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітність відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону за період з 1 січня 2017 року по 2020 рік включно по місяць, в якому було припинено підприємницьку діяльність та у випадку, якщо вона не була подана раніше.
  • Податковому органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону за період з 1 січня 2017 по 2020 рік включно по місяць, в якому було припинено незалежну професійну діяльність та у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Крайній термін подання заяви-31.08.2020 року.

Строки розгляду

Податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

Строки виконання вимоги про сплату недоїмки, пені, штрафу

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (ч. 4,ч. 14 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк (п.4 розділ VI Інструкції).

Наслідки невиконання вимоги

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законодавством.

Оскарження вимоги про сплату недоїмки

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. (ч 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 56.1. ст. 56 ПКУ).

Оскарження в адміністративному порядку

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Адміністративному оскарженню не підлягають

  • Не підлягають адміністративному оскарженню:
  1. зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником єдиного внеску у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб;
  2. вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржувались та були розглянуті;
  3. вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску та/або рішення про нарахування пені та накладення штрафів, які оскаржені платником у судовому порядку (абз.4 п. 56.18 ст. 56 ПКУ, п.2 Розділ 1 Порядку 1124).

Строки оскарження, органи уповноважені розглядати скарги

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

У разі якщо головні управління ДФС в областях, місті Києві надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до ДФС (п. 1 Розділу 3 Порядку).

Вимоги до скарги

Скарга повинна бути викладена в письмовій формі, підписана скаржником або уповноваженою нею особою та надіслана до контролюючого органу поштою чи передана особисто або через представника.

  • У скарзі має бути зазначено:

-повне найменування скаржника юридичної особи, код за ЄДРПОУ прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка подала скаргу; прізвище, ім’я, по батькові громадянина або фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

-найменування контролюючого органу, яким видано вимогу або рішення про нарахування пені та накладення штрафу, що оскаржуються, дата і номер такої вимоги або рішення;

-суть порушеного питання, прохання чи вимога;

-інформація про оскарження вимоги або рішення про нарахування пені та накладення штрафу в суді ( п. 5 розділ 1. Порядку 1124). Зразок скарги.

Строки розгляду скарги на вимогу

Перебіг строку розгляду скарги починається з наступного робочого дня після її надходження до контролюючого органу.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску

Оскарження нарахованої пені та застосування штрафів

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Рішення по розгляду скарги

  • Контролюючий орган при розгляді скарг приймає одне з таких рішень:

-залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу без задоволення;
-скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині;
-скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу;
-направляє скаргу на новий розгляд до територіального контролюючого органу;
-залишає скаргу без розгляду.

  • У разі збільшення контролюючим органом суми єдиного внеску, пені та штрафів, які належать до сплати, або недоїмки раніше надіслані вимоги про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені та накладення штрафу не відкликаються, а на суму такого збільшення контролюючим органом надсилається окрема вимога про сплату недоїмки (рішення про нарахування пені, накладення штрафу)(п. 6 розділу 4 Порядку).

Платник єдиного внеску зобов'язаний самостійно сплатити узгоджену суму недоїмки (суми пені, штрафів) протягом десяти календарних днів після отримання рішення за результатом розгляду скарги.

Оскарження рішення за розглядом скарги

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Оскарження в судовому порядку

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, неузгодження вимоги з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному порядку, вимога може бути оскаржена платником єдиного внеску в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.

Правова позиція Верховного суду

Верховний Суд сформулював свою правову позицію стосовно цього питання. Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем (Постанова Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19).