Відмінності між версіями «Обмеження прав на землю»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України];<br [https://zakon.rada.gov.u...)
(Немає відмінностей)

Версія за 23:51, 30 червня 2020

Нормативна база

Конституція України;<br Земельний кодекс України;
Закон України "Про Державний земельний кадастр";
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року "Порядок ведення Державного земельного кадастру";
Додатки (2-57) до постанови КМУ №1051 від 17 жовтня 2012 року "Порядок ведення Державного земельного кадастру".

Вступ

Чиним законодавством закріплюється, шо до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо користування нею, що у свою чергу обмежує право на користування відповідно до її цільового призначення.
Відповідно до до ч. 4 ст. 41 Конституції України зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у ч. З ст. 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до ч. 7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Визначення понять

Поняття обтяження закріплюється у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у якому йдеться, що обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Відповідно до статті 110 Земельного Кодексу України поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку це:

  • на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження прав на землю;
  • право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.
Важливо!!! Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень
Важливо!!! Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки

Обмеження у користувані

Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

  • умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;
  • заборона на провадження окремих видів діяльності;
  • заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;
  • умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;
  • умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;
  • умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;
  • обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Державна реєстрація та набрання чиності

Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.
Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.