Національний спротив та участь у територіальній обороні

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 12:12, 2 березня 2022, створена Natalia.zaitseva (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національног...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Загальні положення

Національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України (пункт 8 частини першої статті 1 Закону України "Про основи національного спротиву" (далі - Закон).

Територіальна оборона - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.

Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву (частина друга статті 3 Закону).

Територіальна оборона складається з декількох складових:

військової: включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони;

цивільної: включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони;

військово-цивільної: включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони (стаття 4 Закону).